ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2015 року Справа № 906/1496/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого Овечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,за участю представників:позивача -Лукашенко Ю.І., Кущ К.Ф.,відповідача-Носарєв І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 03.03.2015у справі№906/1496/14 за позовомДП "Вільд Україна"доПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль"про стягнення 861840 грн. заборгованості, 18929 грн. пені, 32416,61 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 4157,67 грн. ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 16.12.2014 (суддя Сікорська Н.А.) позов задоволено частково шляхом стягнення з ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" на користь ДП "Вільд Україна" 18929 грн. пені, 32015,86 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 4157,67 грн., нарахованих за прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати товару за договором поставки від 29.10.2013 №29102013. В решті позовних вимог (в частині стягнення 861840 грн. основного боргу та 400,75 грн. інфляційних втрат) відмовлено у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Рішення мотивоване тим, видаткова накладна на підтвердження прийняття відповідачем товару сторонами не оформлялася, тому відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України у покупця відсутні підстави для оплати товару, а у позивача відсутні підстави вимагати стягнення з відповідача заборгованості.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 (судді: Маціщук А.В., Гулова А.Г., Сініцина Л.М.) рішення скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 861840 грн. заборгованості та прийнято нове рішення про задоволення позову в цій частині з тих мотивів, що обов'язок оплатити концентрований сік у строк, визначений п.5.1 договору поставки, виник у відповідача 29.10.2014р., тобто у 30-денний строк з моменту виникнення обов'язку підписати видаткові накладні на одержання поставленого товару, враховуючи, що товар фактично переданий позивачем відповідачу, настав обов'язок останнього повернути товар зі зберігання, і товар продовжує перебувати у його володінні.
ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" у поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати в частині стягнення 861840 грн. заборгованості, рішення залишити без змін, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.936-950 ЦК України та ст.ст.22,32,33,34 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що, незважаючи на встановлений апеляційним судом факт передачі позивачем відповідачу спірної партії товару (18000кг концентрованого апельсинового соку) саме на підставі договору відповідального зберігання №011113-ВЗ від 29.10.2013 та акту приймання-передачі товару на відповідальне зберігання від 22.01.2014 №2, які не передбачають передачі відповідачу товару у власність, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача 861840 грн. в якості заборгованості за спірний товар, який нібито перейшов у власність зберігача. При цьому, апеляційним судом не враховано відсутність підписання сторонами як акта про повернення спірного майна з відповідального зберігання, так і видаткової накладної, які б засвідчували перехід до відповідача (зберігача) права власності на це майно. Заявник також вказує на відсутність встановлення судом апеляційної інстанції тих істотних обставин, яким первинним документом, узгодженим сторонами, була визначена спірна сума боргу, так як згідно акту приймання-передачі товару на відповідальне зберігання від 22.01.2014 №2 обсяг та вартість прийнятого відповідачем товару становили 18000кг соку та 463680 грн. відповідно, а також, з якого моменту та на якій підставі у відповідача виник обов'язок підписати первинні документи, за якими позивач вимагав прийняти спірний товар у власність.
Колегія суддів, перевіривши в межах вимог скарги (в частині стягнення 861840 грн. заборгованості) фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню в частині задоволення позовних вимог про стягнення 861840 грн. заборгованості з передачею справи в цій частині позову на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду з наступних підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 861840 грн. заборгованості (вартості 18000кг концентрованого апельсинового соку) та приймаючи нове рішення про задоволення позову в цій частині, апеляційний господарський суд виходив того, що:
29.10.2013р. між дочірнім підприємством "Вільд-Україна" (постачальник) та ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (покупець) був укладений договір поставки №29102013 (а.с.41-50).
Відповідно до п.1.1 договору поставки позивач зобов'язаний передавати у власність відповідача, а відповідач приймати та оплачувати товар в асортименті, кількості та по цінах, викладених у додатках №1 та №2 до цього договору, які є його невід'ємною частиною.
За умовами пункту 3.1 договору поставки сторони погодили, що товар поставлятиметься на умовах "DDP склад Покупця" Інкотермс 2010. Постачальник доставляє товар окремими партіями на підставі замовлень покупця. Замовлення повинно містити: (І) адресу поставки, (ІІ) дату поставки, (ІІІ) точну кількість, артикул та назву товару, що постачається, та бути підписаним покупцем і скріпленим його печаткою.
Відповідно до п.3.2 договору поставки покупець повинен передати замовлення постачальнику в письмовій формі, факсом або електронною поштою, або особисто представником покупця.
Строк поставки кожної партії товару становить 50 (п'ятдесят) календарних днів від дати підтвердження замовлення (п.3.3 договору поставки).
За умовами п.п.3.4,3.5 договору поставки покупець зобов'язаний забрати вказаний у замовленні товар у повному обсязі та у вказані строки. Поставка замовленого товару може здійснюватися частинами у межах замовлення, при попередньому оповіщенні покупцем постачальника про таку часткову поставку.
Згідно п.п.3.6,3.7 договору поставки сторони встановили, що покупець зобов'язується виписати належним чином оформлену довіреність. Після прибуття товару на склад покупця у належній кількості та комплектності, покупець зобов'язаний прийняти товар за кількістю і підписати накладні, після чого поставка вважається здійсненою постачальником. Перехід права власності та ризиків на товар відбувається в момент фактичного отримання товару за видатковою накладною.
Відповідно до п.5.1 договору поставки відстрочка платежу за поставлений товар на 30 календарних днів (з дня поставки товару) надається в межах суми 1500000 грн. гривень, поставка товару понад зазначену суму здійснюється лише за 100% передоплатою.
За умовами п.13.1 договору поставки цей договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє по 31.12.2014р. включно, проте, в частині проведення розрахунків за раніше поставлений товар та проведення поставок за вже розміщеними замовленнями - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Додатком №1 до договору поставки сторони погодили строки передачі товару покупцю у власність: грудень 2013 року - 36000кг, січень 2014 року - 18000кг, лютий - 36000кг (а.с.51).
Додаток №2 до договору поставки є специфікацією з якості на товар - концентрований апельсиновий сік (а.с.52).
Одночасно дочірнім підприємством "Вільд-Україна" (поклажодавець) та ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (зберігач) укладений договір відповідального зберігання №011113-ВЗ від 29.10.2013 (а.с.53-55).
Відповідно до п.1.1 договору зберігання поклажодавець передає зберігачу, а зберігач приймає на відповідальне зберігання та зобов'язаний повернути на першу вимогу поклажедавцеві у схоронності майно відповідно до переліку, встановленого у додатку №1, що є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.п.1.2,5.1 договору зберігання право власності на майно, що зберігається на складі зберігача, до зберігача не переходить. Відповідальність за втрату чи пошкодження майна несе зберігач.
Згідно п.2.1 договору зберігання сторони передбачили, що зберігач зобов'язаний на письмову вимогу поклажодавця або його уповноваженого представника повернути останньому майно протягом 3 календарних днів з моменту отримання зберігачем письмової вимоги.
У п.3.3 договору зберігання визначено, що видача зберігачем майна поклажодавцю з відповідального зберігання здійснюється протягом трьох днів з моменту отримання поклажодавцем письмової вимоги від зберігача та оформлюється актом прийому-передачі.
18.12.2013р. відповідач засобами факсимільного зв'язку подав позивачу заявку на поставку наступної партії апельсинового концентрату в кількості 18000кг (а.с.72).
Поставка 18000кг апельсинового концентрату у січні 2014 року є погодженою сторонами за умовами розділу 3 договору поставки та п.1.3 додатку №1 до договору поставки.
Відповідно до норм ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Сервіси для юристів