Постанова ВГСУ від 09.06.2015 року у справі №903/1288/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року Справа № 903/1288/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівКорнілової Ж.О., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу ПФ "Техніка"на постановувід 28.04.2015 р. Рівненського апеляційного господарського суду у справі№903/1288/14 господарського суду Волинської областіза позовомПФ "Техніка"доПАТ "Гнідавський цукровий завод"простягнення 260927,17 грн.за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: 1) Ворошин С.О., дов. від 21.01.2015 №21/1; 2) Масич І.В., дов. від 24.04.2015 №24/04;

ВСТАНОВИВ:

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи - відхилено.

Рішенням господарського суду Волинської області від 04.02.2015 (суддя В. Слупко), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 (судді І. Павлюк, А. Гулова, Г. Савченко) позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ "Гнідавський цукровий завод" на користь ПФ "Техніка" 104 966,31 грн., в тому числі: 89 181,04 грн. інфляційних втрат та 15 785,27грн. - 3% річних, а також витрати по судовому збору в сумі 2 099,33 грн. та витрати на послуги адвоката в сумі 1 000 грн. В решті позову - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, ПФ "Техніка" - позивач у справі, - звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 04.02.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.04.2015, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Вважає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано ст.ст. 224,225 ГК України. Наголошує на тому, що сума сплачених ним відсотків по кредиту є реальними збитками, які мають бути відшкодовані відповідачем. Позивач також зауважує, що судами необґрунтовано зменшено розмір заявлених до стягнення витрат на послуги адвоката.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП "Техніка" звернулася до суду із вимогами про стягнення 261 531,91 грн., з них:

інфляційні втрати в сумі 80 188,04 грн. за період з жовтня 2013 року до грудня 2014 року;

3% річних в сумі 17 009,80 грн., нарахованих за період з вересня 2013 року до грудня 2014 року;

38 584,17 грн. пені, нарахованої за період з липня 2014 року до грудня 2014 року ("за останні 6 місяців" як зазначено в розрахунку а.с.4);

123 576,90 грн. збитків у вигляді сплачених банківських відсотків за період з 01.08.2013 до 01.12.2014 за кредитним договором з ПАТ"Універсал Банк".

Підставою нарахування вказаних сум позивач зазначив невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу автомобіля від 29.07.2013р., на купівлю якого ним було взято кредитні кошти в Банку та в послідуючому несвоєчасне повернення відповідачем сплаченої вартості автомобіля в сумі 500 000 грн., яка на момент звернення із позовом залишається непогашеною в сумі 197 833 грн.

Судовими рішеннями у справі позов задоволено частково - суди відмовили у стягненні пені та збитків, обґрунтовуючи свої висновки тим, що позивачем не наведено підстав стягнення та розрахунку заявленої до стягнення пені та недоведено факту заподіяння йому відповідачем збитків. Також, судами було суттєво зменшено розмір заявлених до стягнення витрат за послуги адвоката.

Дослідивши касаційну скаргу, колегія суддів констатує, що позивачем судові рішення оскаржуються лише в частині відмови в задоволенні вимоги про стягнення збитків у розмірі 123756,9 грн. та в частині зменшення відшкодування витрат на послуги адвоката. Колегія суддів вважає за можливе переглянути рішення господарського суду Волинської області від 04.02.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 в межах заявлених скаржником доводів.

Розглядаючи позовну вимогу про відшкодування збитків, судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

29.07.2013 між ПФ "Техніка" (покупець) та ПАТ "Гнідавський цукровий завод" (продавець) укладено договір купівлі-продажу автомобіля №29/07 (далі - договір), згідно п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити автомобіль RENAULT KERAX 420, № кузова VFG33FV000102609, а покупець прийняти його і сплатити згідно п.2.2, а саме в кількості 1 шт. за ціною згідно виписаних видаткових та податкових накладних (п.2.1 договору) (а.с.9-10).

На виконання умов договору покупець - ПФ "Техніка" здійснила попередню оплату в сумі 500 000 грн. Дана обставина підтверджена платіжним дорученням № 000000003 від 01.08.2013р., податковою накладною №8 від 01.08.2013р. та рахунком на оплату №751 від 01.08.2013р. Однак, взятих на себе зобов'язань відповідач - ПАТ "Гнідавський цукровий завод" не виконало, поставку товару не здійснило.

В подальшому, ПФ "Техніка" звернулася до суду з позовом до ПАТ "Гнідавський цукровий завод", в якому просило стягнути 500000,00грн. заборгованості за договором купівлі-продажу автомобіля №29/07.

Рішенням господарського суду Волинської області від 22.10.2013 у справі №903/989/13 стягнуто з ПАТ "Гнідавський цукровий завод" на користь ПФ "Техніка" 500000,00 грн. заборгованості, 10000,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору та 25000,00грн. в повернення витрат по оплаті послуг адвоката (а.с.11-13).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2013р. рішення господарського суду Волинської області від 22.10.2013р. у справі №903/989/13 змінено в частині суми повернення витрат по оплаті послуг адвоката, викладено пункт 2 резолютивної частини в такій редакції: "2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Гнідавський цукровий завод" (43022, м.Луцьк, вул.Ранкова, буд.1, код ЄДРПОУ 00372658) на користь Приватної фірми "Техніка" (43010, м.Луцьк, пр.Волі, 46, код ЄДРПОУ 13366858) 500000грн. - заборгованості, 10000грн. - витрат по сплаті судового збору, 8000грн. - витрат по оплаті послуг адвоката".

В решті рішення господарського суду Волинської області від 22.10.2013р. у справі №903/989/13 - залишено без змін.

Обґрунтовуючи розмір заявлених до стягнення збитків, позивач вказує на те, що між ним та банком було укладено кредитний договір від 30.07.2013 №BL15445 (кредит, "класика", "змінювана процентна ставка" на базі індексу 6 M UIRD) до генерального договору на здійснення кредитних операцій №BL15445 від 30.07.2013. За цим договором позивач прийняв кредитні кошти в сумі 500000,00 грн., які згодом були перераховані відповідачу у якості передплати за договором купівлі-продажу від 29.07.2013. Позивач зауважив, що якби відповідач в досудовому порядку, або відразу по факту вступу рішення у законну силу виконав би грошове зобов'язання і повернув одержані та підтверджені 500000,00грн. сплачених за майбутню поставку автомобіля, то звісно, що відсотки були б погашені відразу.

Відмовляючи в стягненні сплачених позивачем банку відсотків суди попередніх інстанцій виходили з того, що миттєве виконання відповідачем судового рішення у справі №903/989/13 жодним чином не зупинила б нарахування та сплату позивачем відсотків по кредитному договору, який фактично був укладений зі строком погашення кредиту - 5 років.