Постанова ВГСУ від 09.04.2015 року у справі №918/1587/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року Справа № 918/1587/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справісуддівІванової Л.Б. Кочерової Н.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"на рішення від та на постанову відгосподарського суду Рівненської області 16.12.2014 Рівненського апеляційного господарського суду 03.03.2015у справі господарського суду№ 918/1587/14 Рівненської областіза позовомПублічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"доФізичної особи - підприємця Салюк Тетяни Ананіївнипростягнення заборгованості 40574,51 грн.за участю представників:

від позивача - Тузова В.О.

від відповідача - не з'явилися

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Рівненської області від 16.12.2014 у справі № 918/1587/14, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.03.2015, частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (позивач), присуджено до стягнення з фізичної особи - підприємця Салюк Тетяни Ананіївни (відповідач) 21 120,62 грн. заборгованості за кредитом, 11 264,34 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 5 197,71 грн. - пені, 2 663,30 грн. заборгованості зі сплати комісії за користування кредитом та 1 812,20 грн. - судового збору.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 16.12.2014, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 у даній справі в частині відмови суду про стягнення з відповідача нарахованих відсотків та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 22.02.2013 Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (Банк) та Фізичною особою - підприємцем Салюк Т.А. (Клієнт) підписано заяву про відкриття поточного рахунку.

Згідно з заявою, ФОП Салюк Т.А. приєдналась до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 22.02.2013 та взяла на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до умов договору, відповідачу встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № 26007054707562 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг", а саме: 22.02.2013 - 42 000 грн., 21.03.2013 - 45 000 грн., що підтверджується довідкою від 18.09.2014 № 08.7.0.0.0/140918145922 про розміри встановленого кредитного ліміту.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав, надав відповідачеві кредит у розмірі 45 000 грн., що підтверджується випискою банку по рахунку відповідача.

Відповідач свої зобов'язання за договором банківського обслуговування б/н від 22.02.2013 належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 21 120,62 грн.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити прострочену заборгованість за тілом кредиту в розмірі 21 120,62 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 11 301,89 грн., заборгованість з комісії за користування кредитом у сумі 2 663,30 грн. та пеню в розмірі 4 998,81 грн.

Оскільки відповідачем не погашено кредитну заборгованість, ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з ФОП Салюк Тетяни Анатоліївни 21 120,62 грн. заборгованості за кредитом, 11 592,88 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 5 197,71 грн. пені, 2 663,30 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Судами попередніх інстанцій частково задоволено позовні вимоги Позивача. Відмовлено в частині стягнення з відповідача 328,54 грн. заборгованості по відсоткам.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 "Кредит" і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1048 даного Кодексу передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Пунктом 3.18.1.1 "Умов та правил надання банківських послуг" встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Пунктом 3.18.1.5 Умов встановлено, що кредитний ліміт відповідно до "Умов та правил надання банківських послуг" являє собою суму грошових коштів, в межах яких Банк проводить оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої Банком методики на основі даних про рух грошових коштів на поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показниках у відповідності з внутрішньобанківськими нормативами і нормативними актами Національного банку України.

Пунктом 3.18.1.13 Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку відсотки та пеню за користування кредитом від суми залишку невиплаченої заборгованості в розмірі, передбаченому даним розділом "Умов і правил надання банківських послуг".

Згідно з пунктом 3.18.4.4 Умов Клієнт сплачує Банку винагороду за використання ліміту у відповідності до п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального розміру сальдо кредиту, який є на кінець банківського дня за минулий місяць, в порядку передбаченому "Умов і правил надання банківських послуг". Клієнт доручає Банку здійснювати списання винагороди із своїх рахунків. Виплата винагороди здійснюється в гривнях.

Пунктом 3.18.4.9 Умов передбачено, що розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів в році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості по кредиту. День повернення кредиту в період нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату погашення.

У пункті 3.18.4.10 Умов зазначено, що зобов'язання виконуються в наступній послідовності: кошти отримані від Клієнта, а також від інших осіб, для погашення заборгованості, перш за все направляються для погашення витрат/збитків банка відповідно до п. 3.18.2.2.16, п. 3.18.2.3.15 дальше для погашення неустойки згідно розділу 5 даного розділу "Умов і правил надання банківських послуг", дальше-прострочена винагорода, далі - винагорода, далі- прострочених відсотків, далі-відсотків, далі-простроченого кредиту, далі - кредиту. Кінцеве погашення заборгованості по кредиту виконується не пізніше дати, вказаної в п. 3.18.1.8. При не сплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати вини рахуються простроченими. У випадку розрахунку витрат Банка у відповідності до п.3.18.2.2.16, п.3.18.2.3.15 за погодженням сторін можлива зміна строків погашення кредиту.