ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2026 року
м. Київ
справа № 712/11657/25
провадження № 51 - 3615 кмо 25
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_8 ,
прокурора ОСОБА_9 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_10 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
27 серпня 2025 року до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси звернулася ОСОБА_10 в порядку статей 303, 304 КПК України (далі - КПК) зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Черкаської окружної прокуратури у кримінальному провадженні № 12023255330001027 та вимогою зобов`язати розглянути її клопотання від 18.08.2025 року відповідно до вимог ст. 220 КПК.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 серпня 2025 року зазначену вище скаргу ОСОБА_10 залишено без задоволення, оскільки кримінальне провадження № 12023255330001027 було закрито, про що прокурором надано витяг з ЄРДР.
Проте, згідно резолютивної частини цієї ж ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 серпня 2025 року, постановленої в порядку ч. 2 ст. 376 КПК, скаргу ОСОБА_10 задоволено та ухвалено зобов`язати уповноважену особу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області в кримінальному провадженні № 12023255330001027 від 27.07.2023 розглянути клопотання ОСОБА_10 від 18 серпня 2025 року і прийняти процесуальне рішення у строки та відповідно до вимог кримінального процесуального закону, про що повідомити скаржника.
Надалі в порядку ст. 379 КПК ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 вересня 2025 року виправлено виявлену допущену очевидну помилку в резолютивній частині ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 серпня 2025 року та викладено її у такій редакції: «Скаргу ОСОБА_10 на бездіяльність уповноваженої особи Черкаської окружної прокуратури у кримінальному провадженні № 12023255330001027 від 27.07.2023 та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення».
Не погодившись із ухвалою слідчого судді про виправлення виявленої допущеної очевидної помилки від 02 вересня 2025 року, ОСОБА_10 подала апеляційну скаргу, у якій ставила питання про її скасування.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_10 на постановлену в порядку ст. 379 КПК ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 вересня 2025 року відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу Черкаського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Не погоджується з висновком апеляційного суду про те, що постановлена в порядку ст. 379 КПК ухвала слідчого судді про виправлення описки не може бути оскаржена в апеляційному порядку, оскільки цими положеннями процесуального закону передбачене право на її оскарження, і ст. 392 КПК не містить заборони щодо такого оскарження. Вважає, що суд апеляційної інстанції незаконно відмовив у відкритті провадження за її апеляційною скаргою, помилково застосувавши обмеження, визначені переліком рішень слідчого судді, які підлягають окремому оскарженню під час досудового розслідування, передбачені ст. 309 КПК, чим позбавив її права на апеляційне оскарження, передбачене ч. 3 ст. 379 КПК.
Заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
Підстави розгляду кримінального провадження об`єднаною палатою
Ухвалою від 18 грудня 2025 року колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду передала зазначене кримінальне провадження на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК, оскільки вважала за необхідне відступити від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в постановах колегій суддів Першої, Другої та Третьої судових палат Касаційного кримінального суду від 25 травня 2021 року (справа № 521/8142/20, провадження № 51-609 км 21), від 17 листопада 2020 року (справа № 127/9274/20, провадження № 51-2782 км 20) та від 05 лютого 2020 року (справа № 362/2179/17, провадження № 51-3635 км 19) відповідно.
У вказаних постановах зазначено, що ухвала про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень має особливу правову природу, обумовлену її похідним характером, вона не вирішує будь-яких питань по суті, її зміст завжди обумовлений змістом судового рішення, до якого вносяться зміни, а тому оцінка правомірності постановлення такої ухвали з точки зору її змісту у випадку її оскарження в апеляційному чи касаційному порядку має здійснюватися одночасно із оцінкою змісту виправленого судового рішення. Оскарження ухвали про внесення виправлень у судове рішення або ж відмову у їх внесенні має здійснюватися в тому ж порядку, як і виправленого судового рішення, у тому числі з урахуванням інстанції суду, який прийняв таке рішення. Дотримання відповідного порядку оскарження може бути поєднане із наявністю відповідних обмежень права на оскарження тих чи інших судових рішень, крім випадків, коли суд при постановленні ухвали про внесення виправлень у судове рішення вийшов за межі наданих йому законом повноважень.
Обґрунтовуючи свою позицію в ухвалі від 18 грудня 2025 року, колегія суддів зазначила про те, що не погоджується із таким правозастосуванням як таким, що суперечить положенням ст. 379 КПК, якими не закріплено відповідного порядку оскарження таких судових рішень, так само і не міститься будь-яких обмежень щодо цього.
Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (надалі - Закон №1402-VIII) Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Згідно частини 6 статті 13 Закону №1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Сервіси для юристів