ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2017 року Справа № 918/868/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Гольцової Л.А., Губенко Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Будівельник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Західресурси" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 21.11.2016у справі№ 918/868/15 господарського суду Рівненської областіза позовомДочірнього підприємства "Будівельник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Західресурси"доБерезнівського "Райагробуд"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. ОСОБА_4; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс";провизнання недійсною третейської угоди
в судовому засіданні взяли участь представники:
- ДП "Будівельник" ТОВ "Західресурси" Грабовський В.А.,
- Березнівського "Райагробуд" повідомлений, але не з'явився,
- ОСОБА_4 - особисто, ОСОБА_6,
- ТОВ "Плеяда Плюс" повідомлений, але не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Рівненської області від 03.09.2015 у справі №918/868/15 (суддя Політика Н.А.) задоволений позов Дочірнього підприємства "Будівельник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Західресурси" до Березнівського "Райагробуд" про визнання недійсною третейської угоди.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 (судді: Мельник О.В., Грязнов В.В., Розізнана І.В.,) вказане рішення місцевого господарського суду скасовано частково; в задоволенні позову частково відмовлено.
Позивач, не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Дочірнє підприємство "Будівельник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Західресурси" (надалі позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом про визнання недійсною третейської угоди, укладеної 01.09.2006 між позивачем та Березнівським "Райагробудом" (надалі відповідач).
В обґрунтування підстав заявленого позову, позивач посилається не те, що з боку позивача оспорювана третейська угода підписана ОСОБА_7, який на той час не мав повноважень від імені позивача на підписання відповідних документів, адже директором був ОСОБА_8 Крім того, третейська угода мала такі положення, які зумовлювали, у разі вирішення спору третейським судом, що відповідачем у справі був би орган місцевого самоврядування, що суперечило б ст. 6 Закону України "Про третейські суди".
Під час розгляду даної справи у суді першої інстанції відповідач визнав заявлений до нього позов (том І, а.с. 31-32).
Рішенням місцевого господарського суду, вказаний позов задоволений повністю; визнано недійсною оспорювану третейську угоду.
При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що на момент укладення третейської угоди, директором позивача був не ОСОБА_7, який підписав третейську угоду, а був ОСОБА_8, що підтверджується, як зазначив місцевий суд, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що свідчить про те, що оспорювана третейська угода була підписана неуповноваженою особо. Крім того, як зауважив суд, за спірною третейською угодою на розгляд до Постійно діючого третейського суду при Універсальній товарній біржі "Україна-Захід" передавався спір про право власності на нерухоме майно (в тому числі щодо визнання недійсними правоустановчих документів на спірне майно, законності володіння майном, інше), а саме: 1. Деревообробний цех (лісопильний цех, столярний цех); 2. Залізобетонний полігон; 3. Розчинно-бетонний вузол (всі три об'єкти знаходяться за адресою: вул. Будівельників, 68, м. Березне, Рівненської області).
Оскільки, правоустановчий документ на вказане майно видавався на підставі рішення Виконавчого комітету Березнівської міської ради, то, відповідно, відповідачем у спорі про визнання недійсними правоустановчих документів буде Виконавчий комітет Березнівської міської ради. В той же час, в редакції ст. 6 Закону України "Про третейські суди" до повноважень третейських судів не були віднесені спори, в яких однією із сторін є, зокрема, орган місцевого самоврядування, то, відповідно, оспорювана третейська угода містить такі положення, які суперечать ст.ст. 203, 215 ЦК України, а тому, спірна третейська угода підлягає визнанню її недійсною.
До Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на вказане рішення суду звернувся ОСОБА_9, як особа, яка не була залучена до участі у справі, проте, яка стверджує, що прийнятим рішенням порушуються її права.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_9 прийнято до апеляційного провадження.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 ОСОБА_9 залучено до участі у справі в якості третьої особи.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 рішення місцевого господарського суду скасовано частково, відмовлено у визнанні недійсною третейської угоди в частині деревообробного цеху; в іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін. Перегляд рішення господарського суду першої інстанції здійснювався в порядку ст. 91 ГПК України, тобто, в межах доводів апелянта, яким чином порушується чи навпаки не порушуються права ОСОБА_10 прийнятим судом першої інстанції судовим рішенням. За результатами перегляду рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд встановив, що оспорюваним ОСОБА_10 рішенням суду першої інстанції частково порушуються його права, а саме: в частині визнання судом третейської угоди недійсною відносно деревообробного цеху. При цьому, суд апеляційної інстанції керувався ст. ст. 15, 16, 203, 207, 215, 217 ЦК України, ст. 80 ГПК України, Законом України "Про третейські суди".
Вищий господарський суд України погоджується із постановою суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи:
- 01.09.2006 позивачем та відповідачем було укладено третейську угоду, за якою спір про право власності на нерухоме майно (в тому числі щодо визнання недійсними правовстановлюючих документів на спірне майно, законності володіння майном, інше), а саме: 1. Деревообробний цех (лісопильний цех, столярний цех; 2. Залізобетонний полігон; 3. Розчинно - бетонний вузол (всі три об'єкти знаходяться за адресою: вул. Будівельників 68, м. Березне Рівненської області) вирішено передати на остаточний розгляд до Постійно діючого третейського суду при Універсальній товарній біржі "Україна-Захід" (34400, мікрорайон Будівельників, 18, корпус 3, к. 39, місто Кузнецовськ Рівненської області);
- 20.12.2006 третейським судом прийнято рішення, яким задоволений позов ДП Березнівського райагробуду "Будівельник" до Березнівського "Райагробуду" про визнання права власності на деревообробний цех, залізобетонний полігон, розчинно-бетонний вузол;
- на підставі вказаного рішення третейського суду ДП Березнівського райагробуду "Будівельник" зареєструвало за собою право власності, в тому числі, й на деревообробний цех по вул. Будівельників, 68 у м. Березне Рівненської області, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.01.2007;
Сервіси для юристів