ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2017 року Справа № 910/8198/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.,
за участю представника відповідача Пиріг О. В. дов. від 16.01.2017 року № 91,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Едірна" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 6 вересня 2016 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом ТОВ "Едірна" до ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" про зобов'язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У травні 2016 року ТОВ "Едірна" (далі - позивач) звернулось до ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" (далі - відповідач) з позовом про зобов'язання здійснити платіжну операцію із зарахування грошових коштів відповідно до платіжних доручень № 17 від 14 квітня 2016 року (на плату ЄСВ на суму 1977 гривень 36 коп.), № 18 від 14 квітня 2016 року (на сплату військового збору на суму 50 гривень 97 коп.), № 19 від 14 квітня 2016 року (на сплату податку на доходи фізичних осіб на суму 252 гривні 72 коп.), № 20 від 14 квітня 2016 року (на сплату до електронного рахунку з ПДВ на суму 112690 гривень 00 коп.).
Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем вказаних платіжних доручень.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31 травня 2016 року в позові відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 6 вересня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ "Едірна" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 31 травня 2016 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ТОВ "Едірна" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 31 травня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 6 вересня 2016 року, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Зазначає, що є не "вкладником", а власником грошових коштів на рахунку, а право власності на ці кошти, в силу ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, є непорушним.
Також вказує, що клієнт неплатоспроможного банку не є його "кредитором" у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тому обмеження, встановлені ч. 5 ст. 36 вказаного Закону, не повинні розповсюджуватись на заявника.
Представник позивача у судове засідання не з'явився.
Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги позивач повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 23 листопада 2012 року між ТОВ "Едірна" (клієнт) та ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" (банк) укладено договір банківського рахунку юридичної особи № 181, відповідно до п. 1.1 якого банк відкриває клієнту поточний(і) рахунок(ки) відповідно до Інструкції "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах", затвердженої постановою Правління Національного банку України № 492 від 12 листопада 2003 року та здійснює його розрахунково-касове обслуговування, згідно з нормативно-правовими актами НБУ, чинним законодавством України, внутрішніми правилами та процедурами банку.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Положеннями ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до п. 7.1.2 ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з п. п. 2.1.4, 2.1.6 договору банк зобов'язався своєчасно здійснювати розрахункові операції клієнта відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів НБУ; обслуговувати клієнта в межах режиму роботи для розрахунково-касового обслуговування клієнтів, визначеного банком.
Судами встановлено, що згідно довідки № 47/222-70-21/487 від 15 квітня 2016 року залишок коштів на рахунках клієнта станом на 15 квітня 2016 року становить 114003 гривень 20 коп. та 1000 гривень 00 коп., разом 115003 гривень 20 коп.
Згідно з ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
За положенням п. 30.1 ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Сервіси для юристів