ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2017 року Справа № 910/14392/16
Вищий господарський суд України в складі колегії
суддів:Яценко О.В., Бакуліної С.В., Данилова М.В.,розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора міста Києвана постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.11.2016у справі №910/14392/16Господарського судуміста Києваза позовомЗаступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної радидо 1.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, 2.Житомирської обласної державної адміністрації, 3.Дочірнього підприємства "Коростишівський лісгосп АПК" ЖОКАП "Житомироблагроліс" Житомирської обласної радипровизнання незаконним розпорядження голови обласної державної адміністрації та визнання недійсним договору довгострокового користування лісами,в засіданні взяли участь представники:
- позивача:Савченко І.О.- відповідача 1:ОСОБА_6- відповідача 2:Романчук О.А.- відповідача 3:Заселян С.В.- ГПУПаршутіна Ю.А.
ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора Житомирської області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради до Житомирської обласної державної адміністрації, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та Дочірнього підприємства "Коростишівський лісгосп АПК" ЖОКАП "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради про визнання протиправним та скасування розпорядження Житомирської обласної державної адміністрації, визнання недійсним договору довгострокового тимчасового користування лісами та повернення земельної лісової ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розпорядження Житомирської обласної державної адміністрації №48 від 29.02.2016 р. є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки при його прийнятті були порушені норми чинного законодавства України із перевищенням повноважень, наданих Житомирській обласній державній адміністрації. Крім того, прокурором заявлено вимоги про визнання недійсним договору довгострокового тимчасового користування лісами та повернення земельної лісової ділянки
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2016 р. (суддя Лиськов М.О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Суд дійшов висновку, що, враховуючи положення п.п. 5, 6 розділу "ІІ. Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (далі - Закон № 5245-VI), обласна рада повинна була подати заяву про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку, однак цього не зробила, тому за обставин знаходження земельної ділянки за межами населеного пункту розпорядження про погодження їх виділення прийнято обласною державною адміністрацією відповідно до норм Лісового кодексу України та Закону № 5245-VI.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 р. (судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2016 р. залишено без зміни.
Заступник прокурора міста Києва в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права, прийняти нове рішення про задоволення позову.
Прокурор доводить, що судами неправильно застосовані норми ст.ст. 1, 18, 30 , 31 Лісового кодексу України, п.п. 3, 5, 6 Закону № 5245-VI з тих мотивів, що прокурором оспорюється законність розпорядження обласної державної адміністрації, яким погоджено виділення на 49 років лісової ділянки, тоді як повноваження щодо розпорядження такою лісовою ділянкою належало до компетенції обласної ради; віднесення земельних ділянок до державної чи комунальної форми власності встановлюється законом, вимоги про державну реєстрацію права власності в особі територіальної громади з метою отримання можливості подальшого розпорядження земельною ділянкою закон не передбачає.
Крім того, з огляду на норми ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, договір довгострокового тимчасового користування лісами, що укладений на підставі оспорюваного розпорядження голови обласної державної адміністрації, є таким, що суперечить чинному законодавству, тому підлягає визнанню недійсним.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 у відзиві на касаційну скаргу проти її задоволення заперечив з тих мотивів, що з огляду на п. 6 ч. 1 ст. 31 Лісового кодексу України та, враховуючи положення п.п. 5, 6 Закону № 5245-VI, обласна державна адміністрація мала повноваження для розпорядження про погодження виділення в довгострокове користування лісової ділянки; на момент укладення договору довгострокового тимчасового користування лісами та на час розгляду спору обласною радою не прийнято рішення, яким би встановлювалися ставки рентної плати за використання корисних властивостей лісів, тому сторони погодили, що до моменту прийняття рішення обласною радою плата становитиме еквівалент 1 долар за один гектар лісу по курсу НБУ; прокурор в порушення норм ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 ГПК України без наявності визначених законом підстав для представництва звернувся до суду з позовом, оскільки в даному спорі не встановив факт нездійснення чи неналежного здійснення Коростишівською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області та Житомирською обласною радою своїх повноважень в частині звернення до суду із позовом про визнання недійсним договору; просить оскаржувані судові рішення та постанову залишити без зміни, а скаргу без задоволення.
Ухвалою від 23.01.2017 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Яценко О.В., суддів - Бакуліної С.В., Поляк О.І. касаційна скарга заступника прокурора міста Києва прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 09.02.2017.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 09.02.2017 р. у зв'язку з перебуванням судді Поляк О.І. на лікарняному, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів визначено склад колегії суддів Яценко О.В., Бакуліна С.В., Данилова М.В..
Ухвалою від 09.02.2017 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Яценко О.В., суддів - Бакуліної С.В., Данилова М.В. розгляд касаційної скарги заступника прокурора міста Києва відкладено на 09.03.2017.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору є вимоги визнати недійсним (протиправним) розпорядження Житомирської обласної державної адміністрації від 29.02.2016 № 48 згідно з яким погоджено виділення фізичній особі-підприємцю у довгострокове тимчасове користування терміном на 49 років лісової ділянки, без вилучення її у постійного лісокористувача; визнання недійсним договору довгострокового тимчасового користування лісами від 09.03.2016, укладеного на підставі зазначеного розпорядження, повернення лісової ділянки.
Відмовляючи в позові за вказаними вимогами, суди попередніх інстанцій визнали, що при прийнятті оспорюваного розпорядження головою облдержадміністрації були враховані всі необхідні погодження, керуючись положеннями пп. 5 та 6 розділу II Перехідні положення Закону № 5245-VI, ч. 2 ст. 122 ЗК України, дійшли висновку, що облдержадміністрація прийняла розпорядження про виділення лісової ділянки без перевищення повноважень, тоді як доводи позивача про віднесення вирішення цього питання до повноважень Житомирської обласної ради суди відхилили з огляду на ті обставини, що остання повинна була подати заяву про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку до складу якої входить спірна земельна ділянка, однак цього не зробила.
Касаційна інстанція вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанції не відповідають нормам законодавства з наступних мотивів.
Судом встановлено, що згідно державного акту на право постійного користування постійним користувачем земельної ділянки, до складу якої входить спірна земельна ділянка є "Коростишівський лісгосп АПК" Обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради, що є комунальним підприємством.
За змістом норм п. 3 "II. Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-VI (в редакції на час видання оспорюваного розпорядження) з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
а) земельні ділянки:
на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;
Сервіси для юристів