ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2016 року Справа № 913/169/15 Вищий господарський суд України у складі колегії:
Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Грека Б.М.,за участю представників сторін позивача - Бережко С.І.; відповідача - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від30.11.2015та на рішенняГосподарського суду Луганської областівід10.08.2015у справі № 913/169/15за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доДержавного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль"простягнення 8 291 262, 18 грн
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" (далі - ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль") про стягнення пені у розмірі 1 291 237, 75 грн, суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 6 276 733, 94 грн та 3% річних у розмірі 723 290, 49 грн, а загалом 8 291 262, 18 грн.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.05.2015 порушено провадження у справі № 913/169/15 за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" про стягнення 8 291 262, 18 грн.
Рішенням Господарського суду Луганської області (суддя Драгнєвіч О.В.) від 10.08.2015 позов задоволено частково. Суд стягнув з ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 430, 59 грн 3% річних, 39 815, 69 грн інфляційних нарахувань. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сгара Е.В., судді Агапов О.Л., М'ясищев А.М.) від 30.11.2015 рішення Господарського суду Луганської області від 10.08.2015 скасовано в частині стягнення 3% річних в сумі 430, 59 грн та інфляційних в сумі 39 815, 69 грн. В скасованій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено у стягненні 3% річних в сумі 430, 59 грн та інфляційних в сумі 39 815, 69 грн. Абзац 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Луганської області від 10.08.2015 викладено в іншій редакції, згідно з якою стягнуто з ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 208, 60 грн 3% річних. В іншій частині рішення Господарського суду Луганської області від 10.08.2015 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2015 та рішенням Господарського суду Луганської області від 10.08.2015, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати повністю, а рішення місцевого господарського суду скасувати в частині відмови у стягненні 722 859, 90 грн 3% річних та 6 236 918, 25 грн втрат від інфляції, загалом 6 959 778, 15 грн. В оскаржуваній частині прийняти нове рішення, яким стягнути з ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 722 859, 90 грн 3% річних та 6 236 918, 25 грн інфляційних втрат, загалом 6 959 778, 15 грн. В іншій частині ПАТ "НАК "Нафтогаз України" просило залишити рішення місцевого господарського суду без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, а саме ст.ст. 525, 526, 599, 625, 631 ЦК України, а також норми процесуального права, а саме ст.ст. 47, 43 ГПК України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.02.2016 касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.03.2016.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено господарськими судами між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" (покупець) 28.12.2012 укладено договір №07-13-ТЕ-20 про купівлю-продаж природного газу, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 3.3 договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла обліку газу покупця.
Пунктом 3.4 договору визначено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акту приймання передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Відповідно до п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року належним чином виконав умови договору, поставив природний газ ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" за договором №07-13-ТЕ-20 від 28.12.2012.
Крім того, відповідно до рішення Господарського суду Харківської області від 20.04.2015 у справі №913/1654/14 предметом розгляду в цій справі була основна заборгованість та нараховані пеня, інфляційні нарахування та 3% річних за зобов'язаннями січня, квітня, жовтня 2013 року, нараховані по 20.05.2014.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.04.2015 у справі №913/1654/14 позовні вимоги задоволені частково. З ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" присуджено до стягнення 24 593 803 грн 56 коп. основного боргу, 1 939 221 грн 04 коп. - інфляційних нарахувань, 1 086 167 грн 31 коп. - 3% річних. В частині стягнення пені в сумі 2 468 639, 53 - відмовлено.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що матеріали справи свідчать, що ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" свої обов'язки за договором щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого природного газу виконав не своєчасно, що і стало підставою для звернення ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до суду із позовом про стягнення пені, 3% річних та інфляційних за період прострочення виконання зобов'язань щодо оплати природного газу з 21.05.2014 по 31.10.2014 за поставлений природний газ за січень-квітень, жовтень - грудень 2013 року.
Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" про стягнення пені у розмірі 1 291 237, 75 грн, суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 6 276 733, 94 грн та 3% річних у розмірі 723 290, 49 грн, а загалом 8 291 262, 18 грн.
Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, виходили з того, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.01.2013 у справі №913/40/13-г за заявою ПАТ "Черкаське хімволокно" порушено справу про банкрутство ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, що діяла станом на момент порушення провадження у справі про банкрутство відповідача) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обовязкових платежів).
Згідно з ч. 7 ст. 12 Закону про банкрутство дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
Тобто, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення.
При цьому, господарськими судами встановлено, що провадження у справі про банкрутство ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" на момент прийняття рішення у справі №913/169/15 не припинено.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на встановлену законом заборону нарахування пені під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1 291 237, 75 грн.
Сервіси для юристів