Постанова ВГСУ від 09.02.2016 року у справі №922/4330/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 року Справа № 922/4330/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Борденюк Є.М. - головуючого, Кривди Д.С. (доповідача), Могил С.К., за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),відповідачаКруліковський І.Л., представник, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Екоенергохарків"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 у справі№ 922/4330/15 Господарського суду Харківської областіза позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Екоенергохарків"простягнення 29920 грн,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Екоенергохарків" заборгованості по договору оренди, а саме: по орендній платі в розмірі 5481,60 грн, по відшкодуванню комунальних послуг у розмірі 18292 грн, пені за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 1756 грн, 3% річних у розмірі 111,60 грн та суми індексу інфляції в розмірі 4578,80 грн, а всього - 29920 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.10.2015 (суддя Доленчук Д.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 (судді: Сіверін В.І. - головуючий, Терещенко О.І., Івакіна В.О.), позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Екоенергохарків" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 5481,60 грн заборгованості з орендної плати, 18292 грн заборгованості з відшкодування комунальних послуг, 111,60 грн 3% річних, 4278,80 грн інфляційних втрат, 501,60 грн пені та суму сплаченого судового збору у розмірі 1750,26 грн; в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову в частині стягнення 18292 грн заборгованості з відшкодування комунальних послуг, 111,60 грн 3% річних та 4278,80 грн інфляційних втрат скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові в цій частині. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 530, 613 Цивільного кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" .

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 30.05.2014 між ТОВ "Науково-виробнича компанія "Екоенергохарків" (орендар) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (орендодавець) було укладено договір оренди нежитлових приміщень №30/05/14 №08 (далі за текстом - Договір), за умовами розділу 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове користування частину нежитлового приміщення, загальною площею 57,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літ. Д-6, 1-й поверх, з метою розміщення офісу (розділ 1 договору).

Відповідно до п.2.1 Договору передача приміщення здійснюється на підставі Акта приймання-передачі приміщення №1, який підписується уповноваженими представниками сторін.

30.05.2014 сторони підписали акт приймання-передачі приміщення №1 до Договору. Сторони підтвердили, що стан приміщення повністю відповідає домовленості сторін і придатний до цільового використання орендарем.

За умовами п.3.1. Договору строк дії договору оренди: з 30.05.2014 по 31.05.2015 включно. Строк оренди рахується з моменту підписання сторонами Акта приймання- передачі приміщення №1.

Відповідно до п.4.1. Договору плата за користування приміщенням на момент укладення цього договору оренди становить 1827,20 грн за календарний місяць.

Зобов'язання орендаря по оплаті оренди підлягають виконанню з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі приміщення №1 (п.4.2. Договору).

Згідно з п.4.3. Договору плата за оренду сплачується за безготівковим розрахунком не пізніше 5-го числа за поточний місяць.

Відповідно до п.7.1.7 Договору у разі закінчення строку оренди або дострокового розірвання (припинення дії) Договору відповідач зобов'язувався звільнити приміщення не пізніше останнього дня строку оренди або дня дострокового розірвання договору. На підставі акта приймання-передачі приміщення №2 орендар зобов'язаний повернути приміщення орендодавцю в стані не гіршому, ніж в день передачі приміщення в оренду, з урахуванням його нормального фізичного зносу.

Припинення дії Договору не звільняє сторони від повного виконання своїх договірних зобов'язань в натурі (п.10.5. Договору).

26.08.2015 сторони склали акт приймання-передачі приміщення до Договору, відповідно до якого відповідач передав позивачу з оренди вказане приміщення, а згідно рішення господарського суду Харківської області у справі №922/1588/15 від 18.05.2015 з відповідача було стягнуто на користь позивача 10963,20 грн заборгованості з орендної плати за договором за період вересень 2014 року - лютий 2015 року, 888,27 грн пені, 90,85 грн 3% річних, 772,91 грн інфляційних втрат.

Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором оренди, звернувся до суду з позовом у цій справі, зокрема, щодо стягнення боргу по орендній платі за період з березня 2015 року по 31 травня 2015 року (включно) у розмірі 5481,60 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання з оплати орендних платежів в період з березня 2015 року по 31 травня 2015 року, допустивши заборгованість у розмірі 5481,60 грн, ними зроблено правильний висновок про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача основної заборгованості в зазначеному розмірі.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 10.3.1. Договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати за оренду та не в повному обсязі, орендар виплачує на вимогу орендодавця пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

З урахуванням вимог наведеного законодавства та з огляду на встановлені обставини, за яких відповідач належним чином не виконав умови договору щодо своєчасної сплати орендних платежів, а також здійснивши власний розрахунок пені, місцевий господарський суд дійшов висновку, що сума пені у даному випадку складає 501,60 грн.