Постанова ВГСУ від 09.02.2016 року у справі №918/318/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 року Справа № 918/318/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І. за участю представників:позивачаКовальчук І.В. - довіреність від 04.01.2015 року Фрейдун О.М. - довіреність від 25.01.2016 рокувідповідачаДворак Т.Б. - довіреність від 05.01.2016 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"на постановувід 22.07.2015 р. Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 918/318/15 господарського суду Рівненської області за позовомДочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Служби автомобільних доріг у Рівненській області простягнення заборгованості в сумі 458 162,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

У березні 2015 року ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Служби автомобільних доріг у Рівненській області про стягнення заборгованості у розмірі 458162,00 грн.

Позовні вимоги з посиланнями на приписи статей 526, 530, 837, 853, 882 Цивільного кодексу України та статей 173, 175, 193 Господарського кодексу України обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору №1 від 03.01.2012 року в частині розрахунку за надані послуги.

Позивач зазначав, що протягом дії вказаного договору останнім надано послуги по чергуванню, проте відповідачем всупереч умовам укладеного договору зобов'язання щодо прийняття та оплати вказаних послуг не виконувались.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю, з підстав викладених у відзиві.

Зокрема, відповідач зазначав, що згідно укладеного договору № 1, акти приймання виконаних робіт готує підрядник і разом з представником замовника протягом 3 днів перевіряє відповідність актів фактично виконаним роботам. Надання актів замовнику здійснюється підрядником станом на 25 число місяця, не пізніше, як за два останніх робочих дні звітного місяця.

Спірні акти, були надіслані позивачем на адресу Служби автомобільних доріг у Рівненській області для підписання лише 25.05.2015 року, тобто через 3 роки.

Крім того, відповідач зазначав, що позивачем були надані послуги з експлуатаційного утримання в тому числі чергування робітників 5 розряду та чергування машиністів без виїздів, які були включені в акти за лютий-березень 2012 р. та оплачені відповідачем.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 11.06.2015 (суддя А.М. Качур) в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі 458 162,00 грн. виходять за межі передбаченого договором кошторису та суперечать пунктам 3.2. та 3.3. договору №1 від 03.01.2012 року.

Також, суд першої інстанції зазначав, що доказів в підтвердження укладення додаткового договору щодо збільшення ціни договору чи виконання додаткових робіт позивачем не надані.

За апеляційною скаргою ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Рівненській апеляційний господарський суд (судді: Л.М. Сініцина, Г.Б. Бучинська, І.В. Розізнана) переглянувши рішення господарського суду Рівненської області від 22.07.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 22.07.2015 р., залишив його без змін з тих же підстав.

ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 11.06.2015 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 року скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заявник касаційної скарги зазначає, що після встановлення і підтвердження факту виконання позивачем підрядних робіт на замовлення відповідача, суди дійшли необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову через те, що начебто проведені роботи не могли бути здійснені саме за договором №1 від 03.01.2012 року.

Скаржник зауважує, що витяги з нормативних документів доводять, які є предметом спору, виконувалися підрядником згідно умов договору № 1 від 03.01.2012 р.

Замовнику 25.02.2015 р. було офіційно, шляхом надіслання цінного листа представлено акти приймання виконаних підрядних робіт за період 2012 р. Період виконання робіт вказується не у самому акті форми № КБ-2, а у відомості ресурсів, що додається до акту і підписується відповідальним працівником, який її склав. Нумерація акту форми № КБ-2 здійснюється автоматично комп'ютерною програмою "Смета" в правому верхньому кутку даного документу. В 2012 році між позивачем та відповідачем інших договорів (контрактів) на виконання робіт по поточному та експлуатаційному утриманні автомобільних доріг за рахунок коштів державного бюджету не укладалося, відповідно відсутність найменування договору на акті форми № КБ-2 плутанини щодо підстав виконання та прийняття таких робіт не створює.

Також скаржник зазначає, що суди, відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, посилались на лист ДФІ у Рівненській області про відсутність перед позивачем у Служби автомобільних доріг у Рівненській області спірної заборгованості.

На думку скаржника, даний документ не може слугувати доказом по справі, оскільки ДФІ у Рівненській області стверджувало про відсутність дебіторської заборгованості, що обліковується у бухгалтерській звітності відповідача та зареєстрована у держказначействі. Оскільки заборгованість за надані послуги з чергування робітників 5 розряду та машиністів (без виїзду) в зимовий період на випадок погіршення погодних умов у розмірі 458 162,00 грн. є спірною, у звітності не проведена і не зареєстрована як бюджетне зобов'язання.

Крім того, скаржник звертає увагу, що судами попередніх інстанцій не вірно було трактовано зміни до договору внесені на підставі додаткової угоди №1/30 від 08.02.2013 року до договору №1 від 03.01.2012 року, адже даною додатковою угодою змінено розмір бюджетних зобов'язань, що виникають у замовника у разі наявності відповідних бюджетних асигнувань та фактичних надходжень. Що стосується самої ціни договору, то вона встановлена додатковою угодою №1/26 від 29.12.2012 року й становить 83 999000, 00 грн. з урахуванням ПДВ. На думку скаржника, саме додаткова угода №1/26 від 29.12.2012 року визначає ціну договору і на даний час не існує інших додаткових угод чи доповнень до договору №1 від 03.01.2012 року, якими внесено зміну у даний договір в частині договірної ціни.

Скаржник зауважує, що стягнення заборгованості у розмірі 458162,00 грн. не виходить за межі передбаченого договором кошторису.

У запереченнях на касаційну скаргу Служба автомобільних доріг у Рівненській області просить залишити рішення господарського суду Рівненської області від 11.06.2015 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 року без змін, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись не те, що судові рішення прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права та повним дослідженням усіх обставин справи, а висновки судів відповідають матеріалам справи та ґрунтуються на нормах чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 03.01.2012 року між Службою автомобільних доріг у Рівненській області (замовник) та Дочірнім підприємством "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (підрядник) було укладено договір № 1, відповідно до пункту 1.1 якого підрядник зобов'язався у 2012 році виконати роботи по поточному ремонту та експлуатаційному утриманню автомобільних доріг загального користування за рахунок коштів державного бюджету відповідно до кошторисної документації і умов договору, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи (том 1 а.с.21-24).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає умовам П-Г.1-218-113:2009 "Технічні правила ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України", затверджених наказом Укравтодору від 01.07.2009 р. № 320 та вимогам інших нормативних документів.