Постанова ВГСУ від 09.02.2016 року у справі №911/1594/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 року Справа № 911/1594/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк Д.Кривди, С.Могил,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"на постановувід 25.11.2015Київського апеляційного господарського судуу справі№ 911/1594/15за позовомпрокурора Городоцького району Львівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, Державної казначейської служби України, Львівської обласної ради, Великолюбінської селищної ради доДержавного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"простягнення 19 749 398, 46 грн, у судове засідання прибули представниквідповідачаКорчук О.В. (дов. від 30.12.2015 № 30-12/75),прокурорПопенко О.С. (дов. від 17.09.2014 № 029012),заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представника відповідача, прокурора та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Городоцького району Львівської області звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції у Львівській області, Державної казначейської служби України, Львівської обласної ради та Великолюбінської селищної ради із позовом до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" про стягнення 19 749 398, 46 грн збитків, заданих навколишньому природному середовищу.

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.06.2015 (суддя Т. Лутак), залишеним без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 (колегія суддів: М. Дідиченко, М. Руденко, Є. Пономаренко), позовні вимоги задоволено у повному обсязі шляхом присудження до стягнення з відповідача: в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 5924819,54 грн; в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Великолюбінської селищної ради 9874699,23 грн; в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Львівської обласної ради 3949879,69 грн.

Судові рішення мотивовані наступним.

Державною екологічною інспекцією у Львівській області, на підставі наказу № 366-і/п від 07.06.2013 та направлення на перевірку № 1186 від 07.06.2013, в період з 11.06.2013 по 03.07.2013 проведена перевірка Великолюбінського місця провадження діяльності Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", за результатами якої складений акт № 1186/04-1067.

В ході перевірки встановлено, що відповідач в період з 07.02.2012 по 09.01.2013 здійснював забір підземних прісних вод без чинного дозволу на спецводокористування, чим порушив вимоги статей 6, 44, 48, 49, 110 Водного кодексу України.

Відповідно до акту № 1186/04-1067 під час здійснення вищезазначеної перевірки був присутній керівник Великолюбінського МПД ОСОБА_6 та заступник керівника з технічних питань Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" Великолюбінського місця провадження діяльності ОСОБА_7, які від підписання та отримання акту відмовилися, про що внесено відповідний запис та складений акт про відмову від підписання акту перевірки від 03.07.2013. Будь-які пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу та складеного акту № 1186/04-1067 посадовими особами відповідача до вказаного акту не вносилися.

При цьому, прокурор Городоцького району Львівської області зазначає, що відповідач в період часу з 07.02.2012 по 09.01.2013 без чинного дозволу на спеціальне водокористування, самовільно здійснив забір 414642 куб.м. підземних прісних вод, чим заподіяв державі збитків на суму 19 749 398,46 грн.

Встановивши наведені обставини, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Відповідно до положень статей 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (п. 9 ч. 1 ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України).

Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Отже, чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Разом із тим Кодекс України про надра передбачає випадки, за яких господарюючі суб'єкти мають право видобувати підземні води без спеціального дозволу (ст. 21 Кодексу України про надра).

Статтею 23 Кодексу України про надра закріплено право землевласників і землекористувачів у межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів видобувати, зокрема, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Таким чином, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, суб'єкти господарювання мають право лише для власних господарсько-побутових потреб. У свою чергу, видобуток підземних вод для здійснення господарської діяльності вимагає отримання спеціального дозволу уповноваженого державою органу.

Однією з обов'язкових умов для звільнення суб'єкта господарювання від необхідності отримання дозволу на користування надрами є видобування води з метою її використання для власних господарсько-побутових потреб.

Водночас чинне законодавство не містить норм, які б тлумачили поняття "господарсько-побутові потреби".

Проте, із системного аналізу приписів глави 11 (спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення), глави 13 (особливості спеціального водокористування та користування водними об'єктами для потреб галузей економіки) Водного кодексу України та приписів глави 2 (надання надр у користування), глави 4 (плата за користування надрами) Кодексу України про надра вбачається, що законодавець відносить господарсько-побутові потреби до потреб населення, натомість, виробничі потреби підприємства охоплюються поняттями "водокористування для потреб галузей економіки" та "промислові потреби".

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд України в постанові від 01.04.2015.

З наявних у матеріалах справи звітів про використання води за 4 картали 2012 року та 1 квартал 2013 року за формою N 2-ТП, які були прийняті та зареєстровані Львівським облводресурсів відділу водних ресурсів, вбачається, що вода використовувалась відповідачем в основному для виробничих потреб, що виключає можливість використання підземних вод без отримання відповідного дозволу та спростовує посилання відповідача на те, що він має право без спеціального дозволу видобувати підземні води.

За таких обставин, відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою забору та використання підземних прісних вод для виробничих потреб є наявність у особи дозволу на спеціальне водокористування, а його відсутність може свідчити про самовільний забір підземних прісних вод.

Факт самовільного забору (без чинного дозволу на спеціальне водокористування) відповідачем 414642 куб.м. підземних прісних вод встановлений матеріалами перевірки.

Разом з тим, відповідно до наявних у матеріалах справи дозволів на спеціальне водокористування № Укр-493-09/Льв. від 06.02.2009 та № Укр-493-13/Льв. від 10.01.2013, що видавалися відповідачу, вбачається, що дозвіл № Укр-493-09/Льв. від 06.02.2009 виданий з терміном дії до 06.02.2012 та із зазначенням, що здійснення водокористування після закінчення терміну дії дозволу кваліфікується як самовільне використання водних ресурсів (ст. 110 Водного кодексу України), що спростовує посилання відповідача на те, що відсутність рішення компетентного органу про припинення права спеціального водокористування свідчить про правомірність використання ним підземних прісних вод.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.