ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2015 року Справа № 911/2377/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Овечкін В.Е. - головуючого, Корнілова Ж.О., Чернов Є.В.за участю представник: позивача: відповідача: розглянув касаційну скаргу Литвин І.О. Паламарчук О.М. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробонус" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 рокуу справі№ 911/2377/15 господарського суду Київської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Євраліс Семенс Україна"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агробонус"простягнення 4225328,00грн.В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.07.2015 р. (суддя Бацуца В.М.) відмовлено ТОВ "Агробонус" у прийняті зустрічної позовної заяви б/н від 22.07.2015р. та доданих до неї матеріалів для спільного розгляду з первісною позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Євраліс Семнес Україна".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2015р. (судді Чорна Л.В., Кропивна Л.В., Пашкіна С.А.) ухвалу господарського суду Київської області від 27.07.2015 р. залишено без зміни.
Відповідач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, в позові відмовити.
Тов "Агробонус" в касаційній скарзі просить скасувати ухвалу господарського суду з підстав порушення норм процесуального права, зобов'язати господарський суд Київської області прийняти зустрічну позовну заяву ТОВ "Агробонус" до ТОВ "Євраліс Семнес Україна" про стягнення суми штрафних санкцій за договором постави №1406-UA від 20.01.2014р. та збитків для спільного розгляду з первісним позовом.
Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, що взяли участь в судовому засіданні, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа №911/2377/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євраліс Семнес Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Агробонус" про стягнення 4 264 080,01грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.06.2015р. порушено провадження у справі №911/2377/15, розгляд справи призначено на 24.06.2015р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.06.2015р. відкладено розгляд справи на 08.07.2015р.
08.07.2015р. у судовому засіданні оголошено перерву до 22.07.2015р.
22.07.2015р. ТОВ "Агробонус" подало зустрічний позов до ТОВ "Євраліс Семнес Україна" про стягнення 117 404,35грн. штрафу та 97 285,00грн. збитків.
Відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
У відповідності до п. 3.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" право відповідача на подання зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом також пов'язується з початком розгляду господарським судом справи по суті.
У разі подання зустрічного позову після початку розгляду справи по суті суддя відмовляє в його прийнятті на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК як такого, що поданий з порушенням припису частини першої статті 60 ГПК; при цьому не має значення, з яких причин (поважних чи неповажних) зустрічний позов не було подано до початку такого розгляду. У цьому разі відповідач не позбавлений можливості звернутися з новим позовом у загальному порядку.
Касаційна інстанція зазначає, що початок розгляду справи по суті вирішується судом, який має право самостійно визначатися із порядком розгляду справи, після з'ясування питань, що були поставлені судом на стадії підготовки її до розгляду.
Враховуючи, що суд вирішив перейти до розгляду справи по суті, а зустрічний позов надійшов після початку розгляду справи, у суду були підстави для не прийняття зустрічного позову до розгляду.
Твердження скарги, яке зводиться до заперечення висновку суду про початок розгляду справи по суті, вимагає від суду касаційної інстанції вирішення питання про право місцевого суду самостійно вирішувати порядок розгляду справи.
Касаційна інстанція вважає, що в даному випадку не має підстав для переоцінки визначеного судом порядку здійснення розгляду справи у суді попередньої інстанції, оскільки твердження про порушення цього порядку не зумовило перешкод для вирішення спору по суті, та не створило перешкод для скаржника, який може реалізувати право на судовий розгляд свого позову в порядку окремого провадження.
Доводів, які б свідчили, що унеможливлення спільного розгляду зустрічного позову із первісним впливає на з'ясування певних фактів чи правильне вирішення спору за зустрічним позовом, скаржником не наводиться, тому суд касаційної інстанції приходить до висновку, що скаржником не доводиться порушення його права на судовий захист, оскільки не прийняття зустрічного позову не перешкоджає зверненню з таким позовом в загальному порядку позовного провадження.
Суд враховує, що спір по суті розглянуто місцевим господарським судом 06.08.2015р., за наслідками розгляду прийнято рішення.
Доводи про неповідомлення про час та місце розгляду справи апеляційним господарським судом касаційна інстанція відхиляє з наступних мотивів.
За твердженням скаржника він отримав ухвалу апеляційного господарського суду про призначення справи до розгляду лише 26.08.2015 р., через що він не зміг взяти участь в судовому засіданні, оскільки останнє було призначено на цю дату.
Разом з тим, в контексті доводів скаржника про обов'язок суду створити необхідні умови для реалізації права учасника судового процесу на участь в судовому засіданні слід відзначити, що ухвалу апеляційного господарського суду від 18.08.2015р. надіслано скаржнику 19.08.2015 р., тому касаційна інстанція приходить до висновку про вжиття судом заходів з повідомлення скаржника.
Суд касаційної інстанції враховує, що отримання адресатом рекомендованого поштового відправлення, яким надсилаються процесуальні документи від суду, не залежить виключно від дій органу поштового зв'язку по доставлянню та врученню відповідного відправлення, але й обумовлено поведінкою особи адресата, на якого покладається обов'язок вжиття заходів для отримання кореспонденції.
Неналежна організація власної діяльності, як учасника судового процесу, по отриманню поштової кореспонденції від суду є ризиком самого учасника.
Сервіси для юристів