ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2015 року Справа № 904/2322/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоПлюшка І.А.,суддів :Самусенко С.С., Татькова В.І. (доповідача),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Запорізький річковий порт" АСК "Укррічфлот"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 р.та на рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015 р.у справі№ 904/2322/15 господарського суду Дніпропетровської областіза позовом Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Запорізький річковий порт" АСК "Укррічфлот" (надалі - ПАТ "Укррічфлот")доДержавного підприємства "Придніпровська залізниця" (надалі - ДП "Придніпровська залізниця")простягнення 112 718,40 грн.за участю представників: від позивача- Омельяненко В.В.від відповідача- не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
У березні 2015 року ПАТ "Укррічфлот" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ДП "Придніпровська залізниця" та просило суд стягнути з останнього 112 718,40 грн. за договором № ПР/ДН-312-464/НЮп/164 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015 р. (суддя Мілєва І.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 р. (головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді: Дмитренко Г.К., Прокопенко А.Є.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015 р. залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими постановою та рішенням, ПАТ "Укррічфлот" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням господарськими судами норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.11.2015 р. (головуючий суддя Плюшко І.А., судді: Самусенко С.С., Татьков В.І. (доповідач) касаційну скаргу ПАТ "Укррічфлот" прийнято до касаційного провадження, розгляд скарги призначено на 08.12.2015 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 16.11.2012 р. між ДП "Придніпровська залізниця" та ПАТ ""Укррічфлот" (вантажовласник) укладено договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № ПР/ДН-312-464/НЮп/134 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 2.2. Договору залізниця зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження (вивантаження) вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в тарифному керівництві №1, чинному на момент надання послуг та додатку № 1 до договору.
Згідно з п. 2.3. Договору залізниця зобов'язується здійснювати розрахунки безготівкові та готівкою з вантажовласником за перевезення вантажів і надані додаткові послуги, у тому числі плата за користування вагонами і контейнерами, згідно з діючими тарифами, вести облік нарахованих і сплачених сум та надавати вантажовласнику відповідні розрахункові документи через станцію Порт Велике Запоріжжя. Для проведення розрахунків та обліку сплачених сум залізниця відкриває для вантажовласника особовий рахунок з присвоєнням коду № 7901244 та коду вантажовідправника, вантажоодержувача 0233.
Пунктом 2.4. Договору встановлено, що вантажовласник зобов'язується здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги, перелічені у Тарифному керівництві № 1 та додатку № 1 до договору, в тому числі плату за користування вагонами і контейнерами, шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під'їзній колії на рахунок залізниці № 26038000002001 в Дніпропетровській філії АБ "Експрес-Банк", м. Дніпропетровська, МФО 306964, ЄДРПОУ 01073828. Одержані кошти залізниця зараховує на особовий рахунок вантажовласника.
За змістом п. 7.2. Договору у разі прийняття нормативних актів, які змінюють умови надання послуг з перевезення вантажів, розмірі платежів, зборів та порядок їх сплати і т. ін., дані зміни застосовуються сторонами по даному договору в порядку і в строк, передбачений даними нормативними актами, з подальшим приведенням договору у відповідність до таких нормативних актів шляхом внесення необхідних доповнень і змін до договору.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у вересні-жовтні 2014 року на станції Мелітополь було затримано групу вагонів з вантажем (пісок будівельний), що перевозилися за накладною № 47666011 зі станції Запоріжжя-1 на станцію Севастополь-Товарний, за накладними №№ 47708680, 45404019 зі станції Запоріжжя-1 на станцію Керч, за накладними №№ 45366614, 47708219 зі станції Запоріжжя-1 на станцію Інкерман-2, за накладними №№ 47708243, 45324100, 47665997 зі станції Запоріжжя-1 на станцію Комишева Бухта.
З матеріалів справи вбачається та судами підтверджено, що вагони були затримані в зв'язку із митним оформленням відповідно до Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України", який набув чинності 27.09.2014 р., положеннями якого передбачено застосування до товарів, які переміщуються на/з ВЕЗ "Крим", митного режиму. Митні формальності, пов'язані з переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення та громадян через адміністративний кордон ВЕЗ "Крим" здійснюються у зонах митного контролю, розташованих у місцях, визначених у ст. 329 Митного кодексу України. Зоною митного контролю визначено ст. Мелітополь, тому ввезення вантажів до ВЕЗ "Крим" можливе після проставляння відмітки митниці у графі 18 перевізного документа.
У зв'язку із відсутністю митної декларації подальший рух вагонів був призупинений, а вантажоодержувача, вантажовідправника (позивача у справі) відповідачем було телеграфом повідомлено про затримку вагонів по станції Мелітополь.
Згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами станцією Мелітополь складені акти загальної форми №№ 6629, 6630, 6631, 6632, 6794, 6812, 6813 про початок затримки вагонів з причин відсутності митної декларації.
Після закінчення митного оформлення, надання перевізних документів з відміткою митниці про дозвіл відправлення вантажу на станцію призначення станцією Мелітополь були складені акти загальної форми №№ 6664, 6668, 6676, 6677, 6809, 6838, 6841 про закінчення затримки вагонів.
Місцевим та апеляційним господарськими судами з'ясовано, що за час очікування митного оформлення станцією Мелітополь за накопичувальними картками № 02101984 та № 01112290 були нараховані платежі: збір за зберігання вантажу, плата за користування вагонами, збір за телеграфні повідомлення (42 383,10 грн. та 51 548,90 грн., відповідно), які не були підписані представниками відправника, у зв'язку з чим були також складені акти загальної форми №№ 0936, 1168.
Так, звертаючись до господарського суду Дніпропетровської області, ПАТ "Укррічфлот", вважало, що ДП "Придніпровська залізниця" помилково було списано з особового рахунку позивача грошові кошти у розмірі 112 718,40 грн., посилаючись на порушення саме відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між ними Договором в частині безпідставного затримання вагонів з вантажем на станції Мелітополь.
Господарські суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні заявлених позовних вимог, дійшли вірного висновку про їх необґрунтованість та недоведеність, з огляду на таке.
Так, в силу відповідних положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань (ч. 5 ст. 307 ГК України, ч. 2 ст. 908 та ст. 920 ЦК України).
Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, п. 2, 15 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. № 113, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. № 165/3458, залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх вантажовласнику. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифне керівництво № 1 встановлює розміри зборів за зберігання вантажів. Отже, збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.
Згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. № 866/508, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Сервіси для юристів