Постанова ВГСУ від 08.12.2015 року у справі №904/169/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Справа № 904/169/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПлюшка І.А.,суддів :Самусенко С.С., Татькова В.І. (доповідача),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Алекс-Плюс"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 р.та на рішеннягосподарського суду Харківської області від 29.04.2015 р.у справі№ 904/169/15 господарського суду Харківської областіза позовом Приватного підприємства "Алекс-Плюс" (надалі - ПП "Алекс-Плюс")до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (надалі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна"); 2) Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (надалі - ПАТ "ОТП Банк")треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1) Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна (надалі - Приватний нотаріус Бондар І.М.); 2) Старший державний виконавець Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Хаблов Валерій Миколайович (надалі - державний виконавець Хаблов В.М.); 3) ОСОБА_6 (надалі - ОСОБА_6.)провизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню за участю представників: від позивача- не з'явилися від відповідача-1- не з'явилися від відповідача-2- не з'явилися від третьої особи-1- не з'явилися від третьої особи-2- не з'явилися від третьої особи-3- не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року ПП "Алекс-Плюс" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ПАТ "ОТП Банк", в якій просило суд визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Бондар І.М. від 29.04.2014 р., зареєстрований в реєстрі за номером 1557 таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути судові витрати з відповідачів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2015 р. порушено провадження у справі № 904/169/15 та залучено до участі у справі в якості третіх осіб на боці відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Бондар І.М., державного виконавця Хаблова В.М. та ОСОБА_6.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2015 р. справа № 904/169/15 направлена за підсудністю до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.04.2015 р. (суддя Прохоров С.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 р. (головуючий суддя Пушай В.І., судді: Плужник О.В., Барбашова С.В.) рішення господарського суду Харківської області від 29.04.2015 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими постановою та рішенням, ПП "Алекс-Плюс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням господарськими судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.11.2015 р. (головуючий суддя Плюшко І.А., судді: Самусенко С.С., Татьков В.І. (доповідач) відновлено ПП "Алекс-Плюс" строк на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 р. та рішення господарського суду Харківської області від 29.04.2015 р., касаційну скаргу ПП "Алекс-Плюс" прийнято до касаційного провадження, розгляд скарги призначено на 08.12.2015 р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 21.12.2007 р. між ПАТ "ОТП Банк" (Банк) та ОСОБА_6 (позичальник) укладено кредитний договір № СМ-SME-702/203/2007, відповідно до умов якого ОСОБА_6 отримав у Банку кредит в сумі 180 000 доларів США строком до 22.12.2014 р. зі сплатою процентів у порядку та розмірах, зазначених у договорі.

На забезпечення виконання договірних зобов'язань між Банком (іпотекодержатель) та ПП "Алекс-Плюс" (іпотекодавець) укладений договір іпотеки № РМ-SME 702/203/2007 від 21.12.2007 р., згідно з п. 6.2. якого іпотекодержатель має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги негайно після виникнення будь-якої із таких обставин, зокрема, як несплати іпотекодавцем іпотекодержателю будь-якої суми в такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі.

Судами з'ясовано, що у зв'язку з ухиленням позичальника та поручителя від сплати заборгованості за кредитним договором, Банк звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до зазначених осіб про стягнення боргу.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.08.2010 р. у справі № 2/4588/10 позовні вимоги Банку було задоволено, стягнуто заборгованість станом на 08.12.2009 р. у розмірі 1 536 803,36 грн., яка складається з наступного:

- заборгованість по кредиту - 174 177,10 доларів США, гривневий еквівалент станом на дату розрахунку заборгованості складав 1 389 933,26 грн.;

- заборгованість по відсотках - 13 975,39 доларів США, гривневий еквівалент станом на дату розрахунку заборгованості складав 111 523,61 грн.;

- пеня за несвоєчасне виконання умов договору - 35 346,10 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 29.04.2010 р. між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ПАТ "ОТП Банк" було укладено договори купівлі - продажу кредитного портфелю та відступлення права вимоги, відповідно до умов яких Банк відступив, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки.

Як встановлено судами, після зміни кредитора у зобов'язанні, позивач продовжував ухилятися від сплати боргу за кредитом, у зв'язку з чим новий кредитор скористався своїм правом на задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на іпотечне майно позивача.

Так, звертаючись до місцевого господарського суду з відповідним позовом, ПП "Алекс-Плюс" зазначало, що ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулося до приватного нотаріуса Бондар І.М., яким 29.04.2014 р. вчинено виконавчий напис № 1557, що стало підставою для відкриття старшим державним виконавцем Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Хабловим Валерієм Миколайовичем виконавчого провадження ВП № 45266781 від 30.10.2014 р. про звернення стягнення на нерухоме майно - нежитлову будівлю літ А-1 загальною площею 110,1 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить на праві власності ПП "Алекс-Плюс" для погашення боргу у розмірі 2 414 429 грн. При цьому, вказував на те, що у виконавчому написі нотаріусом Бондар І.М. зазначена заборгованість позичальника за кредитом більш ніж 177 000 доларів США. На думку позивача, такими діями відповідачів порушені його права, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідними вимогами.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно підтверджено судами попередніх інстанцій, позивач своєчасно не сплатив заборгованість за кредитом, у зв'язку з чим новий кредитор скористався своїм правом на задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на іпотечне майно позивача.