ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2015 року Справа № 37/299
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б.- головуючого Гоголь Т.Г. Рогач Л.І.за участю представників:позивачаІващенко О.В. - довіреність від 11.11.2015 рокувідповідачаБойко О.С. - довіреність від 22.09.2015 рокутретьої особине з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго"на постановувід 18.03.2015р. Київського апеляційного господарського суду у справі№ 37/299 господарського суду м. Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" до Житлово - будівельного кооперативу "Оболонь" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаКиївська міська державна адміністраціяпростягнення 158 447,24 грн.,
В С Т А Н О В И В :
У липні 2008 року ПАТ "Київенерго" (Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Житлово - будівельного кооперативу "Оболонь" про стягнення 112 513,51 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 30 857,64 грн. інфляційної складової боргу, 10 402,07 грн. пені, 3% річних сумою 4 673,98 грн., на підставі приписів статей 526, 549, 550, 552, 610, 625 Цивільного кодексу України, посилаючись на неналежне виконання зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №24-04448 від 01.09.200 року за період з 01.10.2005 року по 01.06.2008 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2008 року зупинено провадження у справі до вирішення іншої пов'язаної з нею справи, яке в подальшому було поновлено ухвалою господарського суду міста Києва від 20.02.2013 року.
У відзиві на позовну заяву ЖБК "Оболонь" звертало увагу, що позивачем не в повному обсязі враховані сплати відповідача з травня по жовтень 2006 року. За вказаний період відповідач сплатив 18900,00 грн., за розрахунком позивача за цей період відображено лише 14274,76 грн.
З квітня по липень 2007 року відповідач сплатив 39844,33 грн., за розрахунком позивача за цей період відображено лише 18939,79 грн.
Крім того, відповідач зазначав, що в будинку останнього відсутній прилад обліку обсягів споживання теплової енергії на потреби гарячого водопостачання. При цьому, відповідно до пункту 5.5 договору укладеного між позивачем та відповідачем передбачено, що при відсутності приладу обліку кількості теплової енергії, що відпущена абоненту визначається розрахунковим способом. Зазначений в пункті 5.5 розрахунковий спосіб було погоджено сторонами у пунктах 3.2 додатку №4 до договору №240448 від 01.09.2000 року.
Також, відповідач звертав увагу на пункт 3.2 укладеного між позивачем та відповідачем договору, яким визначено, що кількість спожитої енергії на потреби гарячого водопостачання визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел "Енергопостачальної організації" та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання "Абонента" в розрахунковому періоді.
Так, договірні навантаження погоджені сторонами у додатку №1 за договором на ГВП 0,066 Гкал/год. Або 1,584 Гкал/добу. Кількість годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання, яку повинен використовувати позивач при визначенні обсягів споживання теплової енергії на потреби гарячого водопостачання складає 24 години на добу.
Відповідач зазначав, що звертався до позивача з проханням роз'яснити передбачений п. 3.2 додатку №4 до договору розрахунковий спосіб, однак жодних пояснень не отримав.
За таких умов, відповідач не може перевірити розрахунок позивача в частині обсягів споживання теплової енергії на потреби гарячого водопостачання.
20.11.2013 року ЖБК "Оболонь" подавало клопотання про призначення комплексної судової економічної експертизи із залученням спеціаліста теплотехніка, яке було задоволено ухвалою господарського суду міста Києва від 27.11.2013 року.
КНДІСЕ залишив без виконання ухвалу суду № 37/299 від 27.11.2013 р., а матеріали справи № 37/299 повернув до господарського суду м. Києва, у зв'язку з не проведенням оплати вартості судової експертизи.
Ухвалою від 19.02.2014 р. господарський суд міста Києва поновив провадження у даній справі.
05.03.2014 р. представник відповідача повторно подав клопотання про призначення комплексної судової експертизи із залученням спеціаліста теплотехніка, у задоволенні якого було відмовлено про що зазначено у тексті рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2014 р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.03.2014 р. (суддя І.О. Гавриловська) позов задоволено частково, стягнуто з ЖБК «ОБОЛОНЬ» на користь ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» 112513,51 грн. основного боргу; 30857,67 грн. інфляційної складової боргу; 4673,98 грн. три відсотки річних; 2343,76 грн. пені; 1503,89 грн. витрат на сплату державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наявні матеріали справи свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розмір позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань.
За апеляційною скаргою ЖБК "Оболонь" Київський апеляційний господарський суд (судді: Р.В. Федорчук, О.І. Лобань, А.Г. Майданевич), переглянувши рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2014 р. в апеляційному порядку, вказане рішення скасував частково та прийняв нове рішення, яким позов ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» задовольнив частково, стягнув з ЖБК «ОБОЛОНЬ» на користь публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО» 19760,35 грн. основного боргу; 2270,28 грн. пені; 2253,96 грн. 3 % річних; 10679,16 грн. інфляційних нарахувань; 349,64 грн. державного мита; 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Суд апеляційної інстанції, посилаючись на висновки комплексної судової експертизи із залученням фахівця в галузі теплопостачання №6461 від 06.01.2015 року зазначив, що середньодобове теплове навантаження на потреби гарячого водопостачання у розмірі 1,584 Гкал/доб - опалювальний період; 1,299 Гкал/доб - перехідний період; 1,014 Гкал/доб є нормативними величинами, які мають бути застосовані для визначення обсягу теплової енергії на потреби гарячого водопостачання у відповідності до формул розрахунку, передбачених (КТМ-204). Відтак, середньодобове теплове навантаження на потреби гарячого водопостачання, визначене додатком № 1 до Договору, що складає 1,584 Гкал/добу, не може прийматися до розрахунку.
Отже, на думку суду апеляційної інстанції, висновком експерту підтверджується, що позивач не довів свій позов в частині кількості фактично спожитої ЖБК «ОБОЛОНЬ» за період з 01 жовтня 2005 року по 01 червня 2008 року теплової енергії, яку позивач повинен був обрахувати у відповідності до п. 3.2. додатку № 4 до Договору.
Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що судовим експертом та фахівцем в галузі теплопостачання обґрунтовано використано розрахунковий спосіб обчислення кількості спожитої відповідачем за спірний період теплової енергії та здійснено розрахунок її вартості.
Крім того, апеляційний господарський суд щодо вимоги ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» про стягнення з відповідача заборгованості за травень 2008 року в сумі 4171,25 грн., зазначив, що вона задоволенню не підлягає, оскільки у вказаному місяці мала місце переплата (12729,83 грн.) за спожиту теплову енергію на підставі Договору.
ПАТ "Київенерго" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2015 року та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2014 року, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Заявник касаційної скарги зазначає, що пунктом 5 додатку №1 до договору сторонами погоджено, що при відсутності розбіжностей з обох сторін за обсягами відпуску теплової енергії в поточному році, термін дії даного додатку продовжується на кожний наступний рік. Так, в період дії договору з боку відповідача відсутні будь-які заяви чи скарги на недоотриману теплову енергію або рішення з цього приводу.
Також скаржник зазначає, що всупереч приписам статті 42 Господарського процесуального кодексу України експертом було визначено правильність розрахункового способу. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції не повинен був брати до уваги припущення експерта, замість умов договору, який було підписано та скріплено печатками сторін. Дані обставини призвели до безпідставного зменшення суми нарахувань основного боргу з 318 156,56 грн. до 264 033,92 грн.
Сервіси для юристів