Постанова ВГСУ від 08.11.2016 року у справі №912/962/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року Справа № 912/962/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Ходаківської І.П., Сибіги О.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиФермерського господарства "Гаївка Агро"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.08.2016у справі№ 912/962/16господарського суду Кіровоградської області за позовомФермерського господарства "Гаївка Агро"доФермерського господарства Крикуненка Станіслава Андрійовичатреті особи без самостійних вимог на стороні позивача:1. Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області; 2. ОСОБА_5; 3. ОСОБА_6проусунення перешкод у користуванні земельними ділянками в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача: від третіх осіб 1, 2, 3:Кривонос А.М. (голова); ОСОБА_8 (довіреність №23/02 від 23.02.2016) ОСОБА_9 (довіреність №1 від 30.09.2015) не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області (суддя Болгар Н.В.) від 12.05.2016, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Науменко І.М., судді - Вечірка І.О., Кузнецова В.О.) від 11.08.2016, у справі № 912/962/16 відмовлено в задоволенні позовних вимог Фермерського господарства "Гаївка Агро" до Фермерського господарства Крикуненка Станіслава Андрійовича, за участю третіх осіб: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, зобов'язавши відповідача звільнити самовільно зайняті земельні ділянки із кадастровими номерами НОМЕР_1 площею 4га; НОМЕР_2 площею 6га; НОМЕР_3 площею 2га; НОМЕР_4 площею 6га та НОМЕР_5 площею 18га, що знаходяться на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області та надані Фермерському господарству "Гаївка-Агро" в оренду.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.17, 31 Закону України "Про оренду землі", ст.ст.125, 152, 211, 212 Земельного кодексу України (далі ЗК України), ст.43 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення.

Треті особи не скористались наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Фермерське господарство "Гаївка Агро" звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просило усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками, зобов'язавши Фермерське господарство Крикуненка Станіслава Андрійовича звільнити самовільно зайняті земельні ділянки із кадастровими номерами НОМЕР_1 площею 4га; НОМЕР_2 площею 6га; НОМЕР_3 площею 2га; НОМЕР_4 площею 6га та НОМЕР_5 площею 18га, що знаходяться на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області та надані Фермерському господарству "Гаївка-Агро" в оренду.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 23.10.2015 ним укладені договори оренди земельних ділянок із кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_1, НОМЕР_3 з ОСОБА_5, а також, договори оренди земельних ділянок із кадастровими номерами НОМЕР_4, НОМЕР_5 з ОСОБА_6. Однак, з листопада 2013 року по теперішній час відповідач безпідставно, незаконно та самовільно займає вищезгадані земельні ділянки, що, в свою чергу, і стало приводом для звернення позивача до господарського суду з вимогою про усунення порушень його прав на землю.

Відмовляючи в позові, попередні судові інстанції пославшись на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.11.2014 у справі №П/811/972/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015, якою задоволено позов ФГ Крикуненка С.А. до державного кадастрового реєстратора управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області Гордієнка І.М. про зобов'язання останнього поновити у Державному земельному кадастрі відомості про земельну ділянку площею 46,10 га кадастровий номер НОМЕР_6, розташованої на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області та відновити Поземельну книгу на земельну ділянку, зазначили про безпідставність скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_6 та її подальший поділ на земельні ділянки з іншими кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_4, НОМЕР_5 та НОМЕР_3, у зв'язку з чим, вказавши, що відповідач використовує земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_6 на правах орендаря та сплачує за неї орендну плату, відмовили в позові.

Проте погодитись із такими висновками не можна з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Зокрема, одним із способів захисту цивільних прав є припинення дії, яка порушує право.

Дана норма кореспондується з положеннями ст.20 Господарського кодексу України, якою також визначено в якості шляху захисту прав суб'єкта господарювання припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Проте, надана судами юридична оцінка, встановлених ними обставин справи, яка потягла за собою відмову позивачу в позові про усунення перешкод у користуванні ним земельними ділянками, здійснена без встановлення обставин, якими позивач обґрунтовував підстави звернення до суду за захистом порушеного суб'єктивного права користування законно орендованими земельними ділянками, і які, як наслідок, залишились без будь-якої юридичної оцінки.

Враховуючи підстави позову, суд повинен був встановити наявність саме у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, а також яким чином особа, до якої позивачем пред'явлено позов, порушує права останнього.

З матеріалів справи вбачається, що звернувшись до господарського суду за захистом порушених прав, позивачем було надано в якості доказів протиправних дій відповідача в якості самовільного зайняття земельної ділянки:

- копії свідоцтв про право власності на земельні ділянки з кадастровими НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_4, НОМЕР_5 та НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_6; витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності;

- договори оренди між ФГ "Гаївка Агро" та ОСОБА_5 від 23.10.2015 на земельні ділянки із кадастровим НОМЕР_1 площею 4га; НОМЕР_2 площею 6га; НОМЕР_3 площею 2га;

- договори оренди між ФГ "Гаївка Агро" та ОСОБА_6 від 23.10.2015 на земельні ділянки із кадастровим НОМЕР_4 площею 6га; НОМЕР_5 площею 18га;

- лист управління Держгеокадастру у Кіровоградському районі Кіровоградської області від 11.03.2016 №27-28-99.2-1545/15-16, надісланий позивачеві у відповідь на його заяву від 09.03.2016, в якому повідомляється наступне: "Відповідно до земельно-кадастрових даних Управління та проекту роздержавлення і приватизації земель, земельна ділянка загальною площею 46,1012 га кадастровий номер НОМЕР_6 рахувалась на VIII полі землями резервного фонду на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, і на теперішній час на місці земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_6 сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_4, НОМЕР_5 та НОМЕР_3".

Відповідно до ч.1. п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

При цьому, згідно ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч.4 ст.373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до цільового призначення.

Речовими правами на чуже майно є право користування (сервітут) (п.2 ч.1 ст.395 ЦК України).