ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2016 року Справа № 910/23250/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Гольцової Л.А. (доповідач) суддівІванової Л.Б., Самусенко С.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Святошино"на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 19.04.2016 Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2016у справі№ 910/23250/15господарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Сбербанк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Святошино"третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий урожай"прозвернення стягнення на предмет іпотекиза участю представників:
позивача: Волощук О.М., дов. від 13.10.2016; Гей В.Г., дов. від 21.12.2015; Сімонова Є.О., дов. від 19.10.2916;
відповідача: Косицька В.Ю., дов. від 08.09.2016;
третьої особи: повідомлений, але не з'явився;
в засіданні суду 02.11.2016 (10 год. 55 хв.) відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 02.11.2016 до 13 год. 30 хв.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2016 у справі №910/23250/15 (суддяБорисенко І.І.) позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді - Майданевич А.Г., Власов Ю.Л.) рішення Господарського суду України від 19.04.2016 у справі №910/23250/15 залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та поясненнями до неї, в яких просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Відповідачем, в порядку ст.1211 ГПК України, подано заяву про зупинення виконання судових рішень у даній справі, проте колегія суддів Вищого господарського суду України відмовляє в задоволенні заяви, оскільки не знаходить підстав для її задоволення.
Позивач надав відзив на касаційну скаргу та пояснення по суті спірних правовідносин сторін, в яких заперечує проти її задоволення, просить прийняті у даній справі судові рішення залишити без змін.
Відзив на касаційну скаргу від третьої особи не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.
02.11.2016 представником позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, розглянувши яке, колегією суддів касаційної інстанції, відхилено.
Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між позивачем (Банк) та третьою особою (Позичальник) 06.03.2012 укладено договір про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/КL з наступними змінами та доповненнями, за умовами якого Банк зобов'язався відкрити Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті - доларах США, що надалі іменується "Кредитна лінія", та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами (траншами) надати Позичальнику кредитні кошти (кредит) у порядку і на умовах, визначених цим договором. Позичальник, у свою чергу, зобов'язався використати кредит з метою, зазначеною у п. 1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього договору та повернути Банку кредит у терміни, встановлені цим договором та/або додатковими угодами до цього договору.
Згідно з п. 1.2 договору, ліміт кредитної лінії складає 20 000 000,00 доларів США.
Пунктом 1.3 та розділом 6 договору визначено проценти за кредитом та порядок їх нарахування.
Відповідно до п. 6.1, п. 6.2 договору, Позичальник зобов'язався сплачувати Банку за користування кредитом проценти в розмірі, передбаченому кредитним договором. Проценти за кредитом нараховуються на загальну суму заборгованості за кредитною лінією в валюті заборгованості із розрахунку 360 днів у році.
Як визначено п. 6.3 договору в редакції додаткової угоди від 03.12.2013 №4, проценти, нараховані відповідно до п.п. 6.1-6.2 договору, Позичальник зобов'язався сплачувати щомісяця не пізніше 3 робочих днів, наступних за днем закінчення періоду.
При цьому, під періодом розуміється кожний з періодів, який починається з 16 числа кожного місяця і закінчується в день, що передує такому числу наступного (відповідного) місяця (15 числом відповідного місяця) (в тому числі проценти за кредитом за такий день нараховуються). Сторони домовились, що в разі, якщо дата початку періоду припадає на вихідний день, сторони вважатимуть датою початку періоду наступний робочий день місяця.
Згідно з п. 1.4 договору, останній день дії кредитної лінії - 03.03.2017.
Банк має право в односторонньому порядку вимагати від Позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за кредитним договором у разі невиконання чи неналежного виконання Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором (п. 8.3 договору).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Банк прийняті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши кредит в сумі 20 000 000,00 доларів США, проте Позичальником порушені умови договору щодо своєчасного погашення кредитних коштів та нарахованих процентів в зв'язку з чим, станом на 31.08.2015 заборгованість Позичальника по кредиту склала 19 973 750,00 доларів США, по процентах за період 16.04.2014 до 27.08.2015 становить 3 585 315,82 доларів США.
Сервіси для юристів