ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2016 року Справа № 910/22525/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач,суддів:Кролевець О.А., Попікової О.В.розглянув касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.08.2016р.та рішеннягосподарського суду міста Києва від 25.02.2016р.у справі№910/22525/15 господарського суду міста Києваза позовомВідкритого акціонерного товариства Хімічний завод "Гедеон Ріхтер"до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "ХФК "Біокон" 2. Приватного підприємства "Альба Україна"простягнення 2096184,34 дол. США, що в еквіваленті становить 44684497,83грн.
за участю представників:
позивача: Грачов О.А.,
відповідача: Токарський О.В., Суденко Р.В.
третіх осіб: 1. не з'явились;
2. не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство Хімічний завод "Гедеон Ріхтер" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" про стягнення не сплачених 2096184,34 дол. США, що в еквіваленті становить 44684497,83 грн. за банківською гарантією №GA/13/2011/PN від 18.02.2013р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 25.02.2016р. (суддя Пінчук В.І.) у справі №910/22525/15 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Хімічний завод "Гедеон Ріхтер" задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" 423070,51 доларів США, що в еквіваленті становить 9018621,57 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2016р. (колегією суддів у складі головуючого судді Отрюха Б.В., суддів: Михальської Ю.Б., Тищенко А.І.) відмовлено у задоволенні апеляційних скарг Відкритого акціонерного товариства Хімічний завод "Гедеон Ріхтер" та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", а рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2016р. у справі № 910/22525/15 залишено без змін.
Не погоджуючись з вищезазначеними постановою та рішенням в частині задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства Хімічний завод "Гедеон Ріхтер" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 423070,51 доларів США, що в еквіваленті становить 9018621,57 грн., останнє звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій зазначаючи про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2016р. та рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2016р. в цій частині скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ХФК "Біокон" подало до Вищого господарського суду України письмові пояснення з проханням долучити їх до матеріалів справи, у яких зазначено, що позивач у справі належним чином та у повному обсязі виконав умови Генерального контракту №RG-G/8524/UKR-2012 від 05.12.2011р. та додатків до нього, а саме поставило товар, що визначений контрактом товароодержувачеві - ТОВ "ХВК "Біокон".
У судовому засіданні, що відбулось 08.11.2016р. представником позивача було подано клопотання про відкладення слухання у справі, з огляду на перебування повноважного представника - ОСОБА_7 на лікарняному, яке відхилено судом касаційної інстанції, оскільки у судове засідання суду касаційної інстанції прибув інший уповноважений представник Відкритого акціонерного товариства Хімічний завод "Гедеон Ріхтер".
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, письмові пояснення, заслухавши суддю-доповідача, представників учасників судового процесу, що взяли участь у засіданні суду касаційної інстанції, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" в якості гаранта видав банківську гарантію №GA/13/2011/PN від 18.02.2013р. (надалі - "Гарантія") на користь Відкритого акціонерного товариства Хімічний завод "Гедеон Ріхтер" (управненої сторони/бенефіціара) за допомогою SWIFT повідомлення, яке було направлене відповідачем банку Magyar Kulkereskedelmi Bank Zrt. (надалі - "MKB Bank"), що обслуговував позивача.
За умовами даної гарантії, відповідач зобов'язався безвідклично та безумовно сплатити позивачу на його першу письмову вимогу, незважаючи на будь - які заперечення з боку принципала - Приватного акціонерного товариства "Альба Україна", самого відповідача, або будь - якої іншої сторони суму, що не перевищуватиме 1000000 доларів США в разі несплати принципалом комерційних рахунків за поставлений позивачем товар за генеральним контрактом № RG-G/8524/UKR-2012 від 05.12.2011р. та за додатком № 11 від 17.12.2012р. до генерального контракту № RG-G/8524/UKR-2012 від 05.12.2011р., який є його невід'ємною частиною.
Як встановлено судами з наявних у матеріалах справи копій SWIFT повідомлень від 14.05.2013р., надісланих відповідачу МКВ Bank вбачається, що відповідач збільшив суму, покриту гарантією до 4000000 доларів США.
Відповідно SWIFT повідомленням від 09.10.2013р., надісланого відповідачем МКВ Bank, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (надалі - ПАТ "Промінвестбанк") подовжив строк дії гарантії до 31.12.2014р.
Підставами для виникнення спору у даній справі, як встановлено судами попередніх інстанцій, стало те, що Приватне акціонерне товариство "Альба Україна" (надалі - ПрАТ "Альба Україна") не виконало своїх зобов'язань по сплаті за інвойсами (рахунками - фактурами), виданими на підставі Генерального контракту №RG-G/8524/UKR-2012 від 05.12.2011р. та додатків до нього, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 2096184,34 доларів США.
30.04.2014р. позивачем було направлено відповідачу першу вимогу про сплату 1673113,83 доларів США за гарантією, яка була направлена банком МКВ Bank 06.05.2014р., а також була направлена за допомогою SWIFT повідомлення. При цьому, судами встановлено, що з наявної в матеріалах справи копії листа вбачається, що МКВ Bank засвідчив автентичність вимоги, наданих документів та підписів уповноважених осіб позивача.
Відповідач, в свою чергу, 15.05.2014р. направив позивачу SWIFT повідомлення, в якому відмовив останньому сплатити вказану суму за гарантією.
Судами також встановлено, що 13.08.2014р. Відкрите акціонерне товариство Хімічний завод "Гедеон Ріхтер" (надалі - ВАТ ХЗ "Гедеон Ріхтер") направило ПАТ "Промінвестбанк" другу вимогу про сплату 423070,51 доларів США за гарантією, яка була направлена відповідачу банком МКВ Bank 15.08.2014р., а також була направлена за допомогою SWIFT повідомлення. Листом, МКВ Bank підтвердив автентичність вимоги, наданих документів та підписів уповноважених осіб позивача. Вказану вимогу, як досліджено судами попередніх інстанцій, позивач обґрунтовував тим, що принципал ( ПрАТ "Альба Україна" ) не виконав свої зобов'язання по сплаті за поставлений товар, відповідно до генерального контракту протягом 90 днів з дати інвойсу № 93033311.Проте, відповідач також відмовив позивачу у задоволенні другої вимоги, мотивуючи свою відмову тим, що позивачем не надані документи передбачені гарантією.
Як вже зазначалось вище, до суду касаційної інстанції звернулось ПАТ "Промінвестбанк" з вимогою про скасування судових актів попередніх інстанцій, прийнятих у даній справі, саме в частині задоволених позовних вимог ВАТ ХЗ "Гедеон Ріхтер" про стягнення з ПАТ "Промінвестбанк" 423070,51 доларів США за вимогою від 13.08.2014р.
Відповідно до вимог ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, у якій врегульовано межі перегляду справи у суді касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Зі змісту Гарантії вбачається, що вона регулюється Уніфікованими правилами для гарантій за вимогою версії 758, виданими Міжнародною комерційною палатою, відповідно до п."а" ст.34 яких, якщо інше не зазначено в гарантії, правом яким регулюється гарантія є право країни місцезнаходження офісу чи відділення гаранта, що надав гарантію. Відтак, правом, що застосовується до регулювання відносин за Гарантією є право України.
Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Сервіси для юристів