Постанова ВГСУ від 08.11.2016 року у справі №909/288/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року Справа № 909/288/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.06.2016 та

постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2016

зі справи № 909/288/16

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач)

до комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради, м. Калуш Калуського району Івано-Франківської області (далі - Відповідач),

про стягнення 1054 879,10 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Позивача - Пронюка В.Я.,

Відповідача - Кайдана Д.-С.Т.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення коштів у сумі 1 054 879,10 грн., з яких: 389 547,08 грн. пені; 49 485,07 грн. - 3 % річних; 615 846,95 грн. "інфляційних".

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.06.2016 (суддя Кобецька С.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 (колегія суддів у складі: Кузь В.Л. - головуючий, Галушко Н.А. і Данко Л.С.): позов задоволено частково; з Відповідача стягнуто на користь Позивача: 193 581,92 грн. пені; "інфляційні" в сумі 615 713,53 грн.; 49 030,66 грн. - 3% річних; 15 778,62 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Позивач просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи скасувати в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення пені в сумі 193 581,92 грн. і прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Відповідача на користь Позивача відповідну суму пені, а в іншій частині зазначені рішення і постанову залишити без змін, відшкодувавши Позивачу за рахунок Відповідача судові витрати. Скаргу мотивовано прийняттям судових рішень з порушенням норм матеріального і процесуального права, в тому числі статей 549-552 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 42, 43, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

24.01.2014 Позивачем (продавець) та Відповідачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 856/14-БО-15 (далі - Договір), відповідно до якого:

- продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Позивачем за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (пункт 1.1);

- газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (пункт 1.2);

- приймання-передача газу, переданого продавцем покупцю у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі; обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (пункт 3.3);

- встановлено ціну за 1000 куб.м природного газу - 3 340,75 грн., у т.ч. ПДВ (пункт 5.2);

- оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1).

Додатковими угодами до Договору змінювалася ціна за 1000 куб.м природного газу.