Постанова ВГСУ від 08.10.2014 року у справі №916/871/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2014 року Справа № 916/871/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Мирошниченка С.В.

за участю представників:

Позивача: Коновалова Д.О., дов. № б/н від 24.09.2014 року;

Відповідача: Добренка Д.Б., дов. № 03-04/46 від 16.12.2013 року;

розглянувши касаційну скаргу державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" на рішення господарського суду Одеської області від 26.05.2014 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.08.2014 року

у справі № 916/871/14 господарського суду Одеської області

за позовом державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

до державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт"

про стягнення 3 352 452,37 грн.

В С Т А Н О В И В:

У березні 2014 року державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт", просило стягнути з відповідача 3 352 452,37 грн. боргу та судові витрати (а.с. 2-8).

Позовні вимоги мотивовано невиконанням державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" зобов'язань щодо оплати за користування сервітутом за договором № 08-П/90/1-Р від 15.07.2013 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.05.2014 року (суддя Власова С.Г.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.08.2014 року (головуючий Шевченко В.В., судді Мирошниченко М.А., Головей В.М.) (а.с. 179-183) позов задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат (а.с. 125-131).

Оскаржені судові акти мотивовано доведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити (а.с. 191-194).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.09.2014 року касаційну скаргу державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.10.2014 року (а.с. 189-190).

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.