Постанова ВГСУ від 08.09.2015 року у справі №914/105/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 року Справа № 914/105/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Кузьменко М.В. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ (далі - Компанія) ,

на рішення господарського суду Львівської області від 23.03.2015

та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.05.2015

зі справи № 914/105/15

за позовом Компанії

до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія - Тепловодосервіс", с. Старичі Яворівського району Львівської області (далі - Товариство),

про стягнення 490 955, 82 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Сіндрякова О.В.,

відповідача - Гелемея Ю.М.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення коштів у сумі 490 955,82 грн., з яких: 346 412,50 грн. основного боргу; 47 884,40 грн. пені; 17 364,98 грн. - 3 % річних; 79 293,94 грн. "інфляційних нарахувань".

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.03.2015 (суддя Сухович Ю.О.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 (колегія суддів у складі: Костів Т.С. - головуючий, Марко Р.І. і Кордюк Г.Т.): позов задоволено частково; з Товариства стягнуто на користь Компанії: 33 238,46 грн. пені; 17 309,22 грн. - 3% річних; "інфляційні нарахування" у сумі 79 293,94 грн. та 2 881,73 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Компанія просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи скасувати в частині зменшення суми пені на 14 365,32 грн. і прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Товариства на користь Компанії відповідну суму пені, а в іншій частині зазначені рішення і постанову залишити без змін, відшкодувавши Компанії за рахунок Товариства судові витрати. Скаргу мотивовано прийняттям судових рішень з порушенням норм матеріального і процесуального права, в тому числі статей 526, 530, 550, 551, 617, 625, 629, 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 173, 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 42, 22, 43, 83, 84, 11128 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

28.12.2012 Компанією (як продавцем) та Товариством (як покупцем) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13/2844-БО-21 (далі - Договір), відповідно до якого:

- продавець зобов'язувався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України Компанією, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору (пункт 1.1);

- газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (пункт 1.2);

- продавець передає покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 128,5 тис.куб.м (пункт 2.1);

- не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість; продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаному уповноваженим представником та скріпленому печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання; акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (пункт 3.4);

- ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ (пункт 5.1);