ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2015 року Справа № 910/24971/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Губенко Н.М.,
суддів: Барицької Т.Л.,
Картере В.І. (доповідач)
за участю представників:
позивача - Опанасенко І.Ю.,
відповідача - Никипорець І.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2015
та на рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2015
у справі № 910/24971/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг"
до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
про стягнення 16 027 999,38 грн.
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство "Лізингова компанія "Укртранслізинг" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про стягнення 16 027 999,38 грн., з яких 13 419 244,78 грн. - сума основного боргу, 2 246 739,05 грн. - пеня та 362 015,56 грн. - 3% річних (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 21.01.2015).
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.01.2015 (суддя Зеленіна Н.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 (колегія суддів у складі: суддя Скрипка І.М. - головуючий, судді Гончаров С.А., Самсін Р.І.), позов задоволено. Стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг" 13 419 277,78 грн. заборгованості, 1 123 369,53 грн. пені, 362 015,56 грн. 3% річних. При цьому розмір пені зменшено згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 22.01.2015, постанову апеляційного господарського суду від 20.04.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст. 43 ГПК України, ст. 104 ЦК України, п. 6, п. 8 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить рішення господарського суду першої інстанції від 22.01.2015 та постанову апеляційного господарського суду від 20.04.2015 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. При цьому позивач зазначив про те, що господарськими судами правомірно стягнуто з відповідача суми заборгованості та штрафних санкцій, оскільки існування заборгованості підтверджується наявними матеріалами справи.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.
Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:
- 18.06.2007 ВАТ - лізингова компанія "Укртранслізинг", яке в подальшому перейменовано на ПАТ "Лізингова компанія "Укртранслізинг" (сублізингодавець), та Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" (сублізингоодержувач) укладено договір фінансового сублізингу № 72/ПЗ/Т-071623-НЮ (далі - договір сублізингу), відповідно до п. 1.1 якого предметом лізингу є електровози магістральні вантажопасажирські змінного струму ДС3 №№ 11, 12, 13, 14, які не були в експлуатації та виготовлені згідно з ТУУ 35.2-32.495626-019-2003, згідно зі специфікацією, яка є невід'ємною частиною договору (додаток № 1), відповідно до встановлених сублізингоодержувачем технічних вимог, визначених додатком № 2, який є невід'ємною частиною договору, отриманий раніше від лізингодавця та передається сублізингодавцем в строкове платне володіння і користування сублізингоодержувачу на умовах, визначених цим договором з відома і дозволу лізингодавця;
- до вказаного договору додаються лист-дозвіл лізингодавця на передачу предмета лізингу у сублізинг та гарантійний лист-зобов'язання лізингодавця продати сублізингоодержувачу предмет лізингу за договором купівлі-продажу по закінченню сублізингу та сплати лізингових платежів у повному обсязі;
- загальна кількість предмета лізингу за цим договором та терміни її передачі визначені у додатках до цього договору;
- згідно з п. 1.12. договору сублізингу лізинговий платіж - сума грошових коштів, що підлягає перерахуванню сублізингодавцю в день розрахунку, відповідно до графіків лізингових платежів;
- пунктом 3.1. договору сторони погодили, що загальна ціна цього договору визначається виходячи з підписаних сторонами графіків нарахування лізингових платежів, який узгоджується і підписується сторонами та є невід'ємною частиною договору. Лізингові платежі складаються: з винагороди сублізингодавця (що включає в себе відсотки, комісії й інші витрати сублізингодавця, що зв'язані з виконанням договору) та суми, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;
Сервіси для юристів