ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2015 року Справа № 910/24736/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Просто - страхування"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015у справі№ 910/24736/14 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Мир"доПриватного акціонерного товариства "Просто - страхування"простягнення 25500,00 грн.за участю представників сторін:
позивача: не з'явилися
відповідача: Брусника А.М., дов. від 24.12.2014 № 850
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Мир" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" про стягнення 25500,00 грн. страхового відшкодування.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2014 у справі № 910/24736/14 (суддя Отрош І.М.) у позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 у цій справі (колегія суддів у складі: головуючого судді Тищенко А.І., суддів Михальської Ю.Б., Отрюха Б.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2014 у справі № 910/24736/14 скасовано; прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Просто - страхування" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Мир" суму страхового відшкодування за спричинений збиток у розмірі 25500,00 грн., судовий збір у розмірі 1827,00 грн. за подання позову та 913,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 виправлено описку, допущену при виготовленні постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 у справі № 910/24736/14, та виправлено найменування позивача на Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Мир".
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Приватне акціонерне товариство "Просто - страхування" звернулося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 у справі № 910/24736/14 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 у цій справі.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права. Зокрема, скаржник вказує на те, що позовна давність починає свій перебіг з моменту ДТП, а не з моменту набрання законної сили рішенням суду, яким встановлено вину особи в спричиненні ДТП; розгляд кримінальної справи є підставою для припинення перебігу строку для виплати страхового відшкодування, а не підставою для переривання позовної давності чи зміни порядку її обчислення.
До Вищого господарського суду України надійшов відзив Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Мир" на касаційну скаргу, в якому позивач просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення, а також додаткові пояснення щодо дати настання страхової події.
Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, 07.04.2006 між Відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Мир", яке змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Мир" (страховик) та Задонцевим Ю.В. (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 03/04/06АВТО, яким передбачено страхування транспортного засобу Mitsubishi Pajero, державний номер АА3192ВІ.
05.08.2006 на автодорозі Київ-Десна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Хюндай-Матрікс", державний номер АІ7227АС, що належить на праві власності Крижанівському А.В. та під його керуванням, та автомобіля "Міцубісі-Паджеро", державний номер АА3192ВІ, під керуванням Задонцева А.Ю., що призвело до загибелі людей та значних пошкоджень автомобілів.
Згідно із висновком № 885 експертного автотоварознавчого дослідження від 05.12.2006, складеного судовим експертом Шевченком Ю.В. (свідоцтво судового експерта № 953 від 22.12.2005; свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 2915 від 28.08.2002; сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 3340/05 від 28.04.2005), матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля Mitsubishi Pajero, державний номер АА3192ВІ становить 162960,00 грн.
Відповідно до страхових актів № 73/07 від 09.07.2007 та № 125-1/06 від 31.10.2006 складених позивачем, розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 03/04/06АВТО від 07.04.2006 визначено у розмірі 100000,00 грн.
На підставі вказаних страхових актів позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 100000,00 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами від 10.07.2007 на суму 50000,00 грн., від 15.09.2006 на суму 25000,00 грн. та від 14.09.2006 на суму 25000,00 грн.
Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 17.12.2013 у справі № 1-29/13 Крижанівського Артура Владиславовича визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді шести років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 05.03.2014 вирок Вишгородського районного суду Київської області від 17.12.2013 у справі № 1-29/13 залишено без змін.
Апеляційним господарським судом встановлено, що на момент скоєння ДТП цивільна відповідальність власника транспортного засобу Hyunday matrix, державний номер АІ7227АС, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Просто-страхування" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/7010175 з встановленим розміром страхової суми за шкоду, заподіяну майну - 25500,00 грн., франшизи - 0 грн.
Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Мир" звернулось до Приватного акціонерного товариства "Просто - страхування" з заявою на страхове відшкодування вих. № 347 від 08.10.2014, в якій просило сплатити грошові кошти в розмірі 25000,00 грн. (страхове відшкодування) на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування".
Листом за вих. № 04-5699 від 15.10.2014 відповідач повідомив позивача про відмову у проведенні виплати страхового відшкодування зважаючи на сплив строку позовної давності.
Відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування стала підставою звернення позивача до суду із вказаним позовом.
Місцевий господарський суд, вирішуючи спір по суті, виходив з того, що обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП власнику автотранспортного засобу Mitsubishi Pajero, державний номер АА3192ВІ, покладається на відповідача, проте відмовив у позові у зв'язку з пропуском позовної давності про застосування якої заявлено відповідачем, та недоведення наявності поважних причин її пропуску.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що позовна давність починає свій перебіг з моменту ДТП, а не з моменту набрання законної сили рішенням суду, яким встановлено вину особи в спричиненні ДТП; розгляд кримінальної справи є підставою для припинення перебігу строку для виплати страхового відшкодування (ч. 4 п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"), а не підставою для встановленню моменту, з якого особа дізналась про порушення своїх прав або для переривання позовної давності.
Сервіси для юристів