Постанова ВГСУ від 08.07.2015 року у справі №910/20516/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року Справа № 910/20516/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Дунаєвська Н.Г., суддів:Владимиренко С.В. - доповідач, Самусенко С.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Терра Банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2015р.та рішеннягосподарського суду міста Києва від 10.12.2014р.у справі№ 910/20516/14 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Терра Банк"доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українські резерви"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осібпрозастосування наслідків недійсності правочину та стягнення 1114263,52грн.За розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 06.07.2015р. №02-05/434 у зв'язку зі зміною складу колегій суддів, для розгляду касаційної скарги у даній справі сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді: Дунаєвської Н.Г. суддів Владимиренко С.В.(доповідач), Самусенко С.С.

за участю представників

позивача Якимів А.В. дов. №26 від 10.06.2015р.;

відповідача Келембет М.В. дов. № 03 від 10.02.2015р., Дерев'янко Н.В. - директор

третя особа не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Терра Банк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українські резерви" про застосування до договору від 05.02.2014р. № 6-ТБ/001 добровільного страхування фінансових ризиків наслідків недійсності правочину, стягнув грошові кошти в сумі 1051069,75 грн. та проценти за користування чужими грошовими коштами на суму 63193,77грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.12.2014р. у справі №910/20516/14 (суддя Підченко Ю.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2015р. (колегією суддів у складі головуючого судді Смірнова Л.Г., суддів: Кропивна Л.В., Чорна Л.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеними постановою та рішенням, Публічне акціонерне товариство "Терра Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2015р. та рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2014р. у справі №910/20516/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У відзиві №73 від 03.07.2015р. на касаційну скаргу, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українські резерви" заперечує проти вимог касаційної скарги з підстав їх необґрунтованості та просить залишити в силі оскаржувані постанову та рішення господарських судів попередніх інстанцій.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу та відзиви на неї, заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 05.02.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Терра Банк" (позивач, страхувальник) та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "Українські резерви" (відповідач, страховик) укладено договір добровільного страхування фінансових ризиків № 6-ТБ/001, за умовами пункту 1.1 якого, предметом договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України і пов'язані з фінансовими збитками Страхувальника, що виникають у Страхувальника в результаті неповернення Позичальником повністю або частково кредиту та (або) відсотків за його користування в розмірах і в строки, передбачені кредитним договором.

Відповідно до п. 3.5 договору, ПАТ "Терра Банк" сплатив відповідачу страховий платіж в сумі 1051069,75грн, що підтверджується меморіальним ордером від 05.02.2014р. №50762.

Пунктом 6.1 договору встановлено строк дії договору та зазначено, що договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, але не раніше надходження страхового платежу на поточний рахунок Страховика і діє до 04.02.2015р., та/або у будь-якому випадку не більше строку виконання Позичальником основного зобов'язання за кредитним договором, визначеним у Переліку кредитів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірний договір перестраховано в ПАТ СК "Кремінь" та зареєстровано в Нацкомфінпослуг.

На виконання вимог ч.ч.1, 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до якої уповноважена особа Фонду зобов'язана, зокрема, забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 21.08.2014р. № 518 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Терра Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21.08.2014р. № 72 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Терра Банк", згідно з яким з 22.08.2014р. по 22.11.2014р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Терра Банк".

Під час перевірки договору №6-ТБ/001 від 05.02.2014р. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Терра Банк" встановлено, що вказаний договір є нікчемним на підставі п.п. 7, 8 п. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

З огляду на вказане, ПАТ "Терра Банк" звернувся до суду з даним позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного договору №6-ТБ/001 від 05.02.2014р. добровільного страхування фінансових ризиків, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України, стягнув з ПрАТ Страхова компанія "Українські резерви" грошові кошти в сумі 1051069,75 грн. сплачені за договором та проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 63193,77грн. на підставі ст.ст.536, 1212, 1214 Цивільного кодексу України.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про страхування" визначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В ч. 4 ст. 6 Закону України "Про страхування" встановлено види добровільного страхування.