Постанова ВГСУ від 08.07.2015 року у справі №908/4219/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року Справа № 908/4219/14

Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Кузьменка М.В.,суддів:Васищака І.М., Студенця В.І.,за участю представників сторін позивача - Кость О.Г. відповідача - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від20.04.2015та на рішенняГосподарського суду Запорізької області від03.03.2015у справі № 908/4219/14за позовомПублічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Водатеплокомунікація"простягнення 3 742 049, 22 грн

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Комунального виробничого підприємства "Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг" Вугледарської міської ради про стягнення суми основного боргу у розмірі 2 969 329, 43 грн, пені у розмірі 259 532, 63 грн, 3% річних у розмірі 116 280, 87 грн та суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 396 906, 29 грн, а всього 3 742 049, 22 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.10.2014 порушено провадження у справі за позовом ПАТ НАК "Нафтогаз України" до Комунального виробничого підприємства "Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг" Вугледарської міської ради про стягнення 2 969 329, 43 грн основного боргу за договором № 13/2798-ТЕ-6 від 28.12.2012, 259 532, 63 грн пені, 116 280, 87 грн 3% річних, 396 906, 29 грн втрат від інфляції.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.01.2015 замінено неналежного відповідача належним відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Водатеплокомунікація" (далі - ТОВ "Водатеплокомунікація").

Рішенням Господарського суду Запорізької області (суддя Попова І.А.) від 03.03.2015 позовні вимоги задоволено частково. В частині позовних вимог про стягнення основного боргу і сумі 10 000, 00 грн провадження у справі припинено. Суд стягнув з ТОВ "Водатеплокомунікація" на користь ПАТ НАК "Нафтогаз України" 2 959 329, 43 грн основного боргу, 129 766, 32 грн пені, 396 138, 84 грн втрат від інфляції, 116 280, 87 грн 3% річних. В іншій частині у позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Горбачова Л.П., судді Потапенко В.І., Тарасова І.В.) від 20.04.2015 рішення Господарського суду Запорізької області від 03.03.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 та рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.03.2015, ПАТ НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині 129 766, 32 грн пені, у стягненні яких було відмовлено та в цій частині прийняти нове рішення, яким позовну вимогу задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині прийняті з порушенням норм матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, ст.ст. 549-552 ЦК України, а також норм процесуального права - ст.ст. 42, 43, 83, 84 ГПК України, без дослідження усіх обставин справи.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.06.2015 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.07.2015.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами за умовами договору купівлі-продажу природного газу № 13/2798-БО-6 від 28.12.2012 та додаткової угоди № 1 до нього від 17.07.2013, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) зобов'язався передати у власність Комунального виробничого підприємства "Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг" Вугледарської міської ради (покупець) у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ, на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2. договору, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

Згідно з п. 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.01.2013 по 31.12.2013 газ обсягом до 1 401, 5 тис. куб. м.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (пп. 3.3. п. 3 договору).

Підпунктом 6.1. пункту 6 договору також встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов договору ПАТ "НАК "Нафтогаз України" поставило КП "Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради" протягом січня - грудня 2013 року імпортований природний газ на загальну суму 3 576 329, 43 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу підписаними уповноваженими особами сторін та скріпленими печатками підприємств.

Між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (кредитор), Комунальним виробничим підприємством "Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради" (первісний боржник) та ТОВ "Водотеплокомунікація" (новий боржник) 26.11.2014 укладено договір № 2586/14 про переведення боргу, відповідно до якого за згодою кредитора первісний боржник перевів на нового боржника свій борг, а новий боржник прийняв на себе борг первісного боржника. За договором до нового боржника переходить обов'язок первісного боржника щодо сплати суми боргу, а також штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням первісним боржником своїх зобов'язань за договором № 13/2798-БО-6 від 28.12.2012.

Відповідно до п. 2.1 договору № 2586/14 про переведення боргу сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на нового боржника станом на момент укладання даного договору становить 2 969 329, 43 грн.

Господарськими судами також встановлено, що після порушення провадження у справі ТОВ "Водатеплокомунікація" здійснено часткову оплату заявленої до стягнення заборгованості за природний газ в розмірі 10 000, 00 грн, про що свідчить надане відповідачем платіжне доручення № 7 від 19.02.2015.

Зважаючи на вказану часткову сплату заборгованості, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку щодо наявності правових підстав для припинення провадження у справі в частині стягнення 10 000, 00 грн з ТОВ "Водатеплокомунікація" на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що несплаченою залишилась заборгованість в розмірі 2 959 329, 43 грн, а тому позовні вимоги в цій частині визнано обґрунтованими.

Окрім того, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" просило стягнути з ТОВ "Водатеплокомунікація" 116280, 87 грн 3% річних, 396 906, 29 грн, втрат від інфляції та 259 532, 63 грн пені.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

З огляду на те, що як встановлено господарськими судами боржником було прострочено виконання свого грошового зобов'язання, то позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та втрат від інфляції були визнані такими, що підлягають задоволенню. При цьому, розрахунок 3% річних в розмірі 116 280, 87 грн судами попередніх інстанцій визнано обґрунтованим, а суму втрат від інфляції в результаті здійсненого місцевим господарським судом перерахунку - в розмірі 396 138, 84 грн.