Постанова ВГСУ від 08.06.2016 року у справі №926/564/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року Справа № 926/564/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А.суддів:Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 у справі№ 926/564/15 Господарського суду Чернівецької області за позовомЗаступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці до1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача1. Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області, 2. Відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради, 3. Публічного акціонерного товариства "ЕК Чернівціобленерго" проспонукання виконати певні дії: демонтаж самовільно зведеного приміщення

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивача-1Рудник Ю.М.- - позивача-2Покора С.П.- - відповідача-1не з'явився - - відповідача-2ОСОБА_8- - третьої особи-1не з'явився- - третьої особи-2не з'явився- - третьої особи-3не з'явився- - ГПУГолуб Є.В.

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2015 року Заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, за участю третіх осіб - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області, Відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради, Публічного акціонерного товариства "ЕК Чернівціобленерго", в якій просив суд зобов'язати відповідачів демонтувати самочинно зведений 3-й поверх за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 22.06.2015 (суддя Дутка В.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 (у складі головуючого судді Марка Р.І., судді: Желіка М.Б., Костів Т.С.) у даній справі в позові відмовлено повністю. Судові рішення мотивовані тим, що недоведеністю та необґрунтованістю позову.

Не погоджуючись рішеннями судів, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на не правильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці та Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про розгляд касаційної скарги без участі їх представників судом задоволені.

У відзиві на касаційну скаргу Міністерство оборони України підтримує доводи касатора і просить суд задовольнити його скаргу у повному обсязі.

Фізична особи-підприємець ОСОБА_4, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області, Відділ охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради, Публічне акціонерне товариства "ЕК Чернівціобленерго" не скористались правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України), не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, Відділ охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради, Публічне акціонерне товариства "ЕК Чернівціобленерго" не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за гр. ОСОБА_5 зареєстровано право приватної власності на нежитлову будівлю загальною площею 719, 40 кв. м, що знаходиться в АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.03.2010, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 05.02.2015.

05.01.2013 між Приватним підприємцем ОСОБА_5, як орендодавцем, та Приватним підприємцем ОСОБА_4, як орендарем, укладено договір оренди нежитлового приміщення, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування (оренду) під кафе частину нежитлового приміщення 191,8 кв. м., із загальної площі 719,4 кв. м., розташованого на третьому поверсі за вказаною адресою.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 13.03.2003 у справі № 2/14 визнано право державної власності на правах оперативного управління за Міністерством оборони України в особі 29 гарнізонного будинку офіцерів м. Чернівці на будівлю літ. "А" загальною площею 11 878 кв. м, будівлю літ. "Б" загальною площею 68,6 кв. м на АДРЕСА_2. Дане приміщення є пам'яткою архітектури місцевого значення і відповідно до охоронного договору № 40 від 07.07.2010 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці взяв на себе зобов'язання щодо його охорони.

Колегія суддів дійшла до висновку, що прийняті у справі судові рішення попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Статтею 20 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, яка діяла на час подання позову) При виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Статтею 361 цього Закону (в редакції, яка діяла на час подання позову) визначено підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

За приписами статті 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

В резолютивній частині вказаного рішення зазначено, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У справах, порушених за позовною заявою прокурора, орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, згідно зі статтею 29 ГПК набуває статусу позивача.