Постанова ВГСУ від 08.06.2016 року у справі №915/1536/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року Справа № 915/1536/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівБожок В.С., Полянського А.Г.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз", м. Миколаївна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 рокуу справі господарського суду Миколаївської областіза позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз", м. МиколаївдоФермерського господарства "Іванов", с. Себине, Миколаївська обл.простягнення 214 847,07 грн.

за участю представників

позивача: Замкова М.О.,

відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (далі за текстом - ПАТ "Миколаївгаз") звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до фермерського господарства "Іванов" (далі за текстом - ФГ "Іванов") про стягнення заборгованості у розмірі 214 847, 07 грн. за природний газ поставлений у вересні - грудні 2014 року згідно Договору № ТП-ПР-1127131-МГ від 30.12.2012 року.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.11.2015 року залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 року позовні вимоги задоволено частково: присуджено до стягнення з ФГ "Іванов" на користь ПАТ "Миколаївгаз" заборгованість по Договору № ТП-ПР-1127131-МГ від 30.12.2012 року в сумі 136 805, 03 грн. та судовий збір; в решті позовних вимог відмовлено.

Вищезазначені судові акти мотивовано необхідністю часткового задоволення позовних вимог, оскільки судами встановлені порушення при здійсненні позивачем технічних перерахунків у спірний період та уточнені обсяги споживання відповідачем природного газу в період з 04.09.2014 року по 01.12.2014 року, відтак, його вартість за вказаний період становить 214 933, 12 грн.; з огляду на те, що початкове сальдо на користь відповідача станом на 01.09.2014 року складало 17 028, 09 грн., а в період з вересня по грудень 2014 року відповідачем додатково було сплачено позивачу 61 100, 00 грн., то решта заборгованості відповідача становить 136 805, 03 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача; при цьому, відповідач не був позбавлений права своєчасно направити на адресу позивача повідомлення про зміну графіку роботи підприємства та ініціювати питання внесення відповідних змін до Додатків № 1.

Не погоджуючись частково з судовими актами попередніх інстанцій, ПАТ "Миколаївгаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 17.11.2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про додаткове стягнення 23 137, 82 грн. наявної заборгованості та прийняти нове рішення, яким стягнути заборгованість по Договору № ТП-ПР-1127131-МГ від 30.12.2012 року в сумі 159 942, 85 грн.

ФГ "Іванов" відзиву на касаційну скаргу подано не було.

В судовому засіданні представник позивача просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Миколаївської області від 17.11.2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 року - скасувати і прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідача згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.12.2012 року ПАТ "Миколаївгаз" (постачальник) та ФГ "Іванов" (споживач) укладено Типовий договір № ТП-ПР-1127131-МГ на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб промислових підприємств та інших суб'єктів господарювання, які є кінцевими споживачами) (далі за текстом - Договір на постачання) та Типовий договір № Т-ПР-1127131-МГ на розподіл природного газу (далі за текстом - Договір на розподіл).

Згідно з п. 1.1 Договору на постачання постачальник постачає природній газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Сторони Договору погодили, що договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 до Договору. Послуги з постачання газу підтверджуються підписаними сторонами актом приймання-передачі газу та актом виконаних робіт, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до Договору (п. п., 2.1, 2.6. Договору на постачання).

Згідно з п. 2.9 Договору на постачання підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником є акти приймання-передачі газу.

Пунктами 3.2, 3.3 Договору на постачання передбачено, що облік обсягів газу, що поставляється на умовах Договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерство палива та енергетики України № 618 від 27.12.2005 року (далі - Правила № 618). Кількість реалізованого газу споживачу визначається на межі балансової належності об'єктів споживача за допомогою вузлів обліку, визначених у додатку № 1 до Договору.

Відповідно до п. 4.6 Договору на постачання у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

В п. 10.2 Договору на постачання та в п. 11.2 Договору на розподіл передбачено, що усі зміни та доповнення до Договорів оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін.

Згідно з п. п. 5.1 та 5.2. Правил № 618 постачання газу споживачу здійснюється за умови наявності комерційного вузла обліку газу. Для визначення об'єму протранспортованого, поставленого та реалізованого споживачу газу приймаються дані комерційного вузла обліку газу облікової організації. У разі відсутності вузла обліку газу в облікової організації приймаються дані комерційного вузла обліку газу споживача.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що за період з вересня 2014 року по грудень 2014 року споживачу надавались послуги постачання природного газу, що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу, підписаними сторонами без будь-яких зауважень: за вересень 2014 року в обсязі 2, 381 тис. куб.м на суму 15 404, 82 грн.; за жовтень 2014 року у обсязі 2, 073 тис. куб.м на суму 13 412, 10 грн.; за листопад 2014 року у обсязі 0, 523 тис. куб.м на суму 3 528, 44 грн.; за грудень 2014 року у обсязі 0, 550 тис. куб.м на суму 4 249, 15 грн.

Відтак, ПАТ "Миколаївгаз" згідно умов Договору на постачання виконало взяті на себе зобов'язання щодо постачання газу, а ФГ "Іванов" їх прийняло, в підтвердження чого сторони склали передбачені умовами Договору акти здачі-приймання робіт.

Згідно з п. п. 5.4, 5.7 Правил № 618 обстеження вузла обліку газу на можливість його використання як комерційного здійснюється представниками облікової організації та споживача. Власник вузла обліку газу має надати іншій стороні договору проектну та виконавчу документацію, свідоцтва про повірку або метрологічну атестацію ЗВТ, які встановлені на вузлі обліку газу. Під час обстеження перевіряється відповідність вузла обліку газу технічним умовам, проектній документації та вимогам цих Правил. За позитивними результатами перевірки складається акт обстеження вузла обліку газу, форма якого наведена у додатку 2. ЗВТ мають бути повірені або атестовані в установленому порядку. Власник комерційного вузла обліку газу відповідає за збереження свідоцтв про повірку або метрологічну атестацію ЗВТ та паспортів до ЗВТ.