ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2016 року Справа № 910/26684/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016та рішеннягосподарського суду міста Києва від 18.01.2016у справі№ 910/26684/15 господарського суду міста Києваза позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4доПублічного акціонерного товариства "Універсал Банк"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція Україна"про визнання договору застави майнових прав від 12.08.2011 недійсним
в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача ОСОБА_6, - відповідача Василевський О.А., - третьої особи на стороні позивача ОСОБА_6, - третьої особи на стороні відповідача повідомлений, але не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі - відповідач) про визнання договору застави майнових прав від 12.08.2011 недійсним.
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі № 910/26684/15 (суддя: Ломака В.С.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 (судді: Куксов В.В., Тарасенко К.В., Гончаров С.А.), позовні вимоги задоволено повністю, вирішено визнати недійсним договір застави майнових прав від 12.08.2011, укладений між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк"; стягнути з Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 1218, 00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Відповідач, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду даної справи.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом даного спору є вимоги позивача про визнання укладеного між ним та відповідачем договору застави майнових прав від 12.08.2011 недійсним.
Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилався на те, що між сторонами було укладено договір застави майнових прав від 12.08.2011 в забезпечення зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором № 008-2900/840-584 від 30.11.2007, з передачею в заставу права вимоги позивача до ТОВ "Євробенк ЕФГ України Дистрибуція" на суму 132 000, 00 Євро, що виникло на підставі договору оренди № 4736 від 13.06.2007. Оскільки умови вказаного договору застави суперечать п. 2.4. укладеного 05.08.2011 між позивачем (орендодавець), відповідачем (новий орендар) та ТОВ "Євробенк ЕФГ України Дистрибуція" (попередній орендар) договору про внесення змін до договору оренди, яким було визначено, що заборгованість попереднього орендаря з орендної плати з 01.07.2009 по 31.12.2009 становить 8 796, 00 Євро, позивач стверджував, що фактично в заставу передано неіснуючу вимогу.
Розглядаючи вказані вимоги, суди попередніх інстанцій, встановили, що 13.06.2007 між ОСОБА_8 (орендодавець 1), позивачем (орендодавець 2), та ТОВ "Євробенк ЕФГ України Дистрибуція" (орендар) було укладено договір оренди, посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайло Л.П., про що в реєстрі зроблено запис за № 4736.
Згідно з п. 1.1. вказаного договору оренди було визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає від орендодавця в оренду на весь строк оренди, як він зазначений в п. 2.1., частину нежилих приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 214, 10 кв.м.
Відповідно до п. 2.1. договору оренди було передбачено, що строк оренди розпочинається від дати підписання сторонами акту приймання-передачі приміщень за формою, зазначеною в додатку 2 до цього договору та продовжується протягом 5 років від дати початку.
Згідно з п. 3.2. договору оренди його сторони встановили, що щомісячна орендна плата за період з дати почату до закінчення 4 місяців після дати початку буде становити суму в гривнях, яка дорівнюватиме еквіваленту 1 841, 00 Євро згідно з офіційним курсом української гривні до Євро, встановленим Національним банком України на дату підписання цього Договору.
Починаючи з 5 місяця з дати початку офіційна щомісячна орендна плата буде становити суму в гривнях, яка буде еквівалентна 7 364, 00 Євро згідно з офіційним курсом української гривні до Євро, встановленим Національним банком України на дату виставлення рахунку орендодавцем (п. 3.3. договору оренди).
Відповідно до п. 3.5. договору оренди було визначено, що будь-які платежі за цим договором орендар сплачує на користь орендодавців у рівних частинах.
15.06.2007 між вказаними сторонами договору оренди було підписано акт приймання-передачі приміщень.
29.01.2009 сторони договору оренди уклали угоду про внесення змін та доповнень до договору оренди, згідно з якою, зокрема, визначили, що протягом періоду з 1 січня до 30 червня 2009 року щомісячна орендна плата становить суму у гривнях, яка дорівнюватиме еквіваленту 4 500, 00 Євро згідно з офіційним курсом української гривні до Євро, встановленим Національним банком України на дату виставлення рахунку орендодавцем.
05.08.2011 між орендодавцями, ТОВ "Євробенк ЕФГ України Дистрибуція" (попередній орендар) та відповідачем (новий орендар) було укладено договір про внесення змін до договору оренди від 13.06.2007, згідно з п. 1.1. якого вирішено, що попередній орендар передає новому орендарю, а новий орендар приймає усі права та обов'язки попереднього орендаря та стає стороною - орендарем за договором оренди.
Крім того, сторони домовились, що по всьому тексту договору оренди слова: "гр. ОСОБА_8" замінюються словами: "Фізична особа - підприємець ОСОБА_8" (п. 1.5.1. договору про внесення змін до договору оренди).
Відповідно до п. 2.3. договору про внесення змін до договору оренди його сторони вирішили поширити дію цього договору на умови договору оренди на період у минулому з 30.05.2009 до дати укладення цього договору.
Пунктом 2.4. договору про внесення змін до договору оренди його сторони визначили, що заборгованість попереднього орендаря з орендної плати за період з 01.07.2009 по 31.12.2009 перед орендодавцем 2 на дату підписання цього договору становить суму в гривнях, яка дорівнює еквіваленту 8 796, 00 Євро за офіційним курсом Національного банку України на дату здійснення платежу, яку новий орендар має сплатити протягом 10 днів з моменту підписання цього договору.
17.03.2015 між ОСОБА_10 (орендодавець 1), позивачем (орендодавець 2), ОСОБА_11 (орендодавець 3) та відповідачем (орендар) було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору оренди, відповідно до якого було вирішено з огляду на зміни власників предмету оренди, змінити суб'єктний склад договору оренди.
12.08.2011 між позивачем (заставодавець) та відповідачем (заставодержатель) було укладено договір застави майнових прав, відповідно до п. 1.1. якого було визначено, що заставодавець передає в заставу майнові права, зазначені в п. 1.3. цього договору.
Згідно з п. 1.2. договору застави заставою забезпечується в повному обсязі виконання усіх зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором 008-2900/840-584 від 30.11.2007 та додатковою угодою від 12.08.2011.
Сервіси для юристів