Постанова ВГСУ від 08.06.2016 року у справі №910/21924/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року Справа № 910/21924/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.,

за участю представників сторін: позивача - Пантюхіної Н. М. дов. № 40 від 20.01.2016 року, відповідача - Гриба Ю. А. дов. № 09-32/36 від 29.01.2016 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30 березня 2016 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом ПАТ "Новопавлівський гранітний кар'єр" до ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року ПАТ "Новопавлівський гранітний кар'єр" (далі - позивач) звернулось до ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - відповідач) з позовом про стягнення 359781 гривні 41 коп., з яких 200740 гривень 32 коп. втрат коштів від інфляції, 9452 гривень 05 коп. - 3% річних та 149589гривень 04 коп. пені.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання з відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином, стягнутих рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2014 року у справі № 182/4419/14-ц.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 3 грудня 2015 року позов задоволено частково.

З ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" стягнуто на користь ПАТ "Новопавлівський грантіний кар'єр" 200740 гривень 32 коп. втрат коштів від інфляції та 9369 гривень 86 коп. - 3 % річних.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30 березня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 3 грудня 2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "Український комерційний промислово-інвестиційний банк" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 30 березня 2016 року та рішення Господарського суду міста Києва від 3 грудня 2015 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Посилається на невірне застосування судами ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки ця норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Вважає, що на шкоду не повинні нараховуватись проценти за користування чужими грошовими коштами, а нарахування процентів на суму шкоди є подвійною відповідальністю.

Стверджує, що зобов'язальні правовідносини не виникають із рішення суду, так як виникають з актів цивільного законодавства, про що зазначено в ст. 11 Цивільного кодексу України.

Зазначає, що вчасно і у повному обсязі виконав свої зобов'язання зі сплати грошових коштів.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 березня 2015 року у справі № 182/4419/14-ц, позов ПАТ "Новопавлівський гранітний кар'єр" до ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", ОСОБА_6 про стягнення матеріальних збитків, завданих злочином, задоволено частково, з ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" стягнуто 1000000 гривень 00коп. шкоди, завданої злочином, в іншій частині позову відмовлено.

3 лютого 2015 року Бабушкінським ВДВС Дніпропетровського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 46345876 про примусове виконання виконавчого листа від 30 січня 2015 року у справі № 182/4419/14-ц.

У подальшому вказане виконавче провадження завершено на підставі ухвали Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 8 квітня 2015 року, відповідно до якої виконавчий документ відкликаний у зв'язку з виправленням у ньому помилки щодо реквізитів ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", внаслідок чого змінилась територіальність вчинення виконавчих дій.

13 травня 2015 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області на виконання рішення суду від 20 листопада 2014 року у справі № 182/4419/14-ц повторно видано виконавчий лист, який пред'явлено до виконання до ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві.

8 червня 2015 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 47766754 про примусове виконання виконавчого листа від 13 травня 2015 року №182/4419/14-ц та надано боржнику час для самостійного виконання судового рішення.

18 червня 2015 року ПАТ "Промінвестбанк" сплачено ПАТ "Новопавлівський гранітний кар'єр" 1000000 гривень 00 коп. матеріальної шкоди, що підтверджується копією банківської виписки з особового рахунку позивача.

Обгрунтовуючи позовні вимоги до ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у даній справі про стягнення 200740 гривень 32 коп. втрат коштів від інфляції, 9452 гривень 05 коп. 3 % річних та 149589 гривень 04 коп. пені, ПАТ "Новопавлівський гранітний кар'єр" посилається на порушення відповідачем строку виконання вказаного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Відповідно до п. 3 ч. 2, ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.