Постанова ВГСУ від 08.06.2016 року у справі №910/15802/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року Справа № 910/15802/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А. Іванової Л.Б.,

за участю представників сторін: позивача - Чеботарьової І. Г. дов. № 44-124 від 13.05.2014 року, відповідача - Войтенка А. І. дов. № 38 від 21.03.2016 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2016 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про стягнення суми,

УСТАНОВИВ:

У червні 2015 року ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулось до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - відповідач) з позовом про стягнення основного боргу у сумі 7800129 гривень 21 коп., 807512 гривень 97 коп. пені, 173648 гривень 30 коп. - 3 % річних та 1461836 гривень 57 коп. втрат коштів від інфляції.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати вартості спожитого за договором №479/14-ТЕ-15 від 25 листопада 2013 року природного газу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 3 листопада 2015 року позовні вимоги задоволено.

З Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" стягнуто на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 7800129 гривень 00 коп. основного боргу, 403756 гривень 49 коп. пені, 173648 гривень 30 коп. - 3 % річних, 1461836 гривень 57 коп. втрат коштів від інфляції.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 3 листопада 2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 3 листопада 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2016 року в частині відмови у стягненні 403756 гривень 66 коп. пені, в цій частині прийняти нове рішення про стягнення 403756 гривень 66 коп. пені. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 3 листопада 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2016 року залишити без змін.

Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. ст. 4, 4-2, 43, 83 Господарського процесуального кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України.

Стверджує, що у суду були відсутні підстави для зменшення розміру нарахованої пені, оскільки передбачені законом виняткові обставини у відповідача відсутні.

Вважає, що судами враховано майновий стан та надано оцінку настання негативних наслідків лише відповідача, при цьому майновий стан та настання негативних наслідків для позивача залишились поза увагою судів попередніх інстанцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 25 листопада 2013 року між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" (продавець) та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (покупець) укладено договір № 479/14-ТЕ-15 купівлі-продажу природного газу, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Згідно п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

За умовами п. 2.1 договору продавець передає покупцеві з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 11100,000 тис. куб.м.

Відповідно до п. 2.1.1 договору обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку.

Згідно п. 5.1 договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюється НКРЕ.

За п. 5.2 ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1118,974 гривень з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1118,974 гривень, крім того ПДВ - 17% - 190,226 гривень, всього з ПДВ - 1309 гривень 20 коп.

Загальна вартість цього договору, відповідно до п. 5.5, складається із сум вартості місячних поставок газу.

У відповідності до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" посилалось на те, що Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" не виконало свої зобов'язання за договором в частині повної оплати поставленого газу, у зв'язку з чим у останнього виник борг, який станом на 15 червня 2015 року становив 7800129 гривень 21 коп.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань, нараховану в сумі 807512 гривень 97 коп., втрати коштів від інфляції в сумі 1461836 гривень 57 коп. та 173648 гривень 30 коп. - 3 % річних від простроченої суми боргу.

Відповідно до ст. ст. 193, 265 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.