Постанова ВГСУ від 08.04.2015 року у справі №910/13599/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року Справа № 910/13599/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Акулової Н.В. (доповідач) Владимиренко С.В., Гольцової Л.А.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехнобуд"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 рокуу справі№ 910/13599/14 господарського суду міста Києваза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО СІТІ"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтехнобуд"простягнення 118 979,15 грн.

За участю представників:

від позивача: Шевченко К.Ю. (дов.б/н від 02.04.2015 року);

від відповідача: Вітюк В.В. (дов.б/н від 06.04.2015 року); Карапетян Л.Г. - директор;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2014 року по справі № 910/13599/14 (суддя: Мельник В.І.) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехнобуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО СІТІ" 80 938,48 грн. - основного боргу, 5 246,59 грн.- пені, 16 187,69 грн.- штрафу, 2 022, 34 грн.- 3% річних, 9 429,33 грн. - інфляційних втрат; судовий збір у розмірі 2 284,40 грн; в іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року у справі №910/13599/14 (судді: Ткаченко Б.О., Зеленін В.О., Синиця О.Ф.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехнобуд" задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2014 року по справі № 910/13599/14 скасовано частково; викладено абз. 2 резолютивної частини рішення у наступній редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехнобуд" (01011, м.Київ, вул. Рибальська 13, код ЄДРПОУ 35918552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Сіті" (14000, м.Чернігів, вул. Савчука 11, кв. 188, код ЄДРПОУ 36931747) 77 569 (сімдесят сім тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 60 коп. основного боргу, 15 513 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот тринадцять) грн. 92 коп. штрафу, 5 028 (п'ять тисяч двадцять вісім) грн. 21 коп. пені, 9 036 (девять тисяч тридцять шість) грн. 86 коп. інфляційних втрат та 1 938 (тисяча дев'ятсот тридцять вісім) грн. 18 коп. 3 % річних та 2 181 (дві тисячі сто вісімдесят одна) грн. 74 коп. судового збору за розгляд позовної заяви."; в іншій частині рішення суду залишено без змін; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Сіті" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехнобуд" 52 (п'ятдесят дві) грн. 13 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Прийняті судові акти мотивовані наявністю правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, оскільки відповідач в порушення умов договору не виповнив свого обов'язку щодо повної сплати за поставлений позивачем товар; пеня розрахована понад шість місяців, що порушує вимоги ч.6 ст.232 ГК України.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтехнобуд" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року та рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2014 року у справі №910/13599/14, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник та директор відповідача підтримали вимоги та доводи касаційної скарги, просили її задовольнити.

Представник позивача, у судовому засіданні, заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.07.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО СІТІ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтехнобуд" (покупець) укладено договір поставки № 15072013, за умовами якого позивач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в Договорі, поставити і передати у власність товар (партію товару), в асортименті, кількості та цінами, вказаних у податкових накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від позивача до відповідача та є невід'ємними частинами Договору, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у договорі прийняти та оплатити вказаний товар. (п.1.1. Договору).

Відповідно до п. 5.2 Договору асортимент, кількість, та вартість товару (з урахуванням ПДВ), остаточно узгоджуються та відображаються сторонами у видатковій накладній по кожній партії окремо.

Загальна сума договору розраховується шляхом додавання загальних сум партій товарів, поставлених постачальником на протязі дії Договору, згідно видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору. (п.5.3. Договору).

Згідно п. 6.1 Договору, відповідач зобов'язаний оплатити позивачу вартість (ціну) кожної партії товару, шляхом попереднього перерахунку коштів на рахунок позивача.

Пунктом 7.3. договору передбачено відповідальність відповідача за порушення строків оплати вартості (ціни) товару, встановленого п. 6.1. Договору позивач має право стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період порушення винною стороною грошового зобов'язання, від суми боргу за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 7.4. Договору в разі порушення грошових зобов'язань за Договором більше ніж на 20 днів, Позивач має право стягнути з Відповідача штраф у розмірі 20 % від вартості поставлених, але не оплачених товарів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 112 569,60 грн., згідно видаткових накладних № 29 від 30.08.2013 року та № 30 від 30.08.2013 року; відповідач розрахувався з ним частково.

Матеріали справи містять претензії позивача, з якими він звертався до відповідача 12.02.2014 року та 29.04.2014 року.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).