ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2015 року Справа № 908/2440/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Гамма", м. Запоріжжяна рішеннявід 15.12.2014 господарського суду м. Києвата постановувід 16.02.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 908/2440/14 господарського суду м. Києваза позовом відкритого акціонерного товариства "Гамма"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Хоум Менеджмент", м. Київпро стягнення 322 420 грн.в судовому засіданні взяв участь представник
відповідачаКім В.В., довір.
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Гамма" (ВАТ "Гамма", позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Хоум Менеджмент" (ТОВ "Хоум Менеджмент", відповідач) збитків у розмірі 322 420 грн. Позовні вимоги обґрунтовані втратою ВАТ "Гамма" майна (будівельне обладнання) внаслідок відчуження на користь відповідача належних позивачу об'єктів нерухомості.
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.12.2014 у справі № 908/2440/14 (судді: Пригунова А.Б. - головуюча, Гулевець О.В., Любченко М.О) в задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції виходив з відсутності в діях відповідача складу цивільного правопорушення, тому заявлена позивачем до стягнення сума за своєю правовою природою не є збитками.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 (судді: Зубець Л.П. - головуючий, Мартюк А.І., Самсін Р.І) рішення суду першої інстанції залишено без змін із тих же підстав.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального права, зокрема ст. ст. 224, 225 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Позивач зазначає, що внаслідок відчуження відповідачу об'єкту нерухомості з володіння позивача вибуло також і інше майно - будівельні матеріали, а оскільки відповідачем не була сплачена вартість втраченого майна, позивачу завдано збитків у розмірі вартості цього майна.
Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач перебуває в процедурі банкрутства і постановою господарського суду Запорізької області від 08.11.2011 у справі № 12/5009/1743/11 ВАТ "Гамма" визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.
20.12.2012 між ВАТ "Гамма" та ТОВ "Хоум Менеджмент" в межах ліквідаційної процедури у справі про банкрутство укладено ряд договорів купівлі-продажу майна банкрута - приміщень будівлі корпусу №5 за адресою: м. Запоріжжя, проспект Маяковського, 11.
Згідно з пунктами 1.3 договорів купівлі-продажу вартість відчуженого нерухомого майна була встановлена на підставі звіту експерта про визначення ринкової вартості майна.
На виконання умов вказаних договорів позивач передав, а відповідач прийняв обумовлене ними нерухоме майно без жодних зауважень, про що сторонами було складено відповідні акти приймання-передачі.
Позивач при зверненні з даним позовом обґрунтовував наявність у нього збитків тим, що до складу відчуженого за договорами купівлі-продажу майна входили будівельні матеріали на суму 322 420 грн., які вбудовані в систему водопостачання та опалення об'єкта, проте не були включені до загальної договірної вартості майна. Оскільки демонтаж згаданого обладнання (будівельних матеріалів) призведе до порушення цілісності об'єкту нерухомості, то його вартість підлягає відшкодуванню відповідачем у вигляді збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушеним (упущена вигода).
З огляду на положення ст. 22 ЦК України, а також ст.ст. 218, 224 ГК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.
У свою чергу статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У даному випадку умовами укладених між сторонами договорів визначено конкретний перелік та опис нерухомого майна, що відчужується, а також його вартість, визначена на підставі незалежної оцінки. Будь-яких застережень щодо відшкодування відповідачем, як покупцем майна, вартості додаткового обладнання (матеріалів) або інших вказівок стосовно необхідності виокремлення частин майна укладені договори не містять.
Стаття 186 ЦК України визначає, що річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.
У силу того, що договори купівлі-продажу не містять окремих умов щодо матеріалів чи обладнання головного об'єкту, то згідно з вимогами ч. 2 ст. 186 ЦК України вони є об'єктом відчуження як приналежність, оскільки пов'язані спільним призначенням з головним об'єктом нерухомості.
За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для вирішення питання про заподіяння позивачу збитків у розумінні ст. 22 ЦК України та ст.ст. 218, 224 ГК України є законними та обґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 22, 186 Цивільного кодексу України, ст.ст. 218, 224 Господарського кодексу України, ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Гамма" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 15.12.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 у справі № 908/2440/14 залишити без змін.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.