Постанова ВГСУ від 08.04.2015 року у справі №5017/100/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року Справа № 5017/100/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Іванової Л.Б.суддівАкулової Н.В., Гольцової Л.А. (доповідач),розглянувши у матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 29.01.2015за скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"на діївідділу Державної виконавчої служби Ананьївського районного управління юстиції Одеської областіпровизнання недійсною та скасування постанови ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області від 29.05.2014у справі№ 5017/100/2012Господарського судуОдеської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"доФермерського господарства "Г.О.Р."простягнення 79 047,57 грнза участю представників:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача: повідомлений, але не з'явився;

органу ДВС: повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" звернулось до Господарського суду Одеської області зі скаргою в порядку ст.1212 ГПК України на дії ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області, в якій просило визнати дії ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області під час виконання наказу Господарського суду Одеської області від 10.04.2012 у справі №5017/100/2012 по прийняттю постанови від 29.05.2014 про повернення наказу Господарського суду Одеської області від 10.04.2012 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" протиправними, передчасними та незаконними, а також визнати недійсною та скасувати постанову ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області від 29.05.2014.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.09.2014 у справі №5017/100/2012 (суддя Власова С.Г.) скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на дії ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області задоволено частково. Суд визнав незаконними дії ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.05.2014 ВП№42079550, визнав незаконною та скасував постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.05.2014 ВП№42079550, прийняту ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області. В частині вимог скарги про визнання передчасними дій ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області щодо прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.05.2014 ВП№42079550 відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Лисенко В.А., судді - Гладишева Т.Я., Ліпчанська Н.В.) ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.09.2014 у справі № 5017/100/2012 частково скасовано, виклавши резолютивну частину ухвали в наступній редакції: "у задоволенні скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на дії ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області відмовити. Стягнути з ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на користь ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області 609,00 грн судового збору".

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права.

Позивачем до Вищого господарського суду України подано клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів. Колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на встановлені статтями 1115, 1117 ГПК України повноваження господарського суду касаційної інстанції, якими обмежено право касаційної інстанції, зокрема, встановлювати обставини справи або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судовому рішенні, а також збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржуване судове рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.03.2012 у справі №5017/100/2012 позов задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 35806,47 грн, 1621,00 грн пені, 2533,88 грн штрафу, 19086,22 грн процентів за користування чужими грошовими коштами. Вирішено питання судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення суду 10.04.2012 видано наказ № 5017/100/2012.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.05.2013 у справі №5017/100/2012 задоволено заяву позивача та видано дублікат наказу від 10.04.2012.

ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області 17.02.2014 відкрито виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду Одеської області від 10.04.2012 №5017/100/2012.

29.05.2014 ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області прийнято постанову ВП№42079550 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" з тих підстав, що в результаті вжитих заходів майна та джерел доходів боржника, на які можливо звернути стягнення не виявлено.

При винесенні ухвали, якою визнано незаконними дії ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.05.2014 ВП№42079550 та визнано незаконною і скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.05.2014 ВП№42079550, прийняту ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області, суд першої інстанції виходив з норм Закону України "Про виконавче провадження" та документів, які, як зазначив суд, 04.09.2014 надано ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області до заперечень на скаргу.

Зокрема, суд дійшов висновку, що ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області тільки в день прийняття спірної постанови направлено подання до суду про тимчасове обмеження особі боржника в праві виїзду за межі України, а відповідь банківської установи про відсутність коштів на рахунках відповідача була направлена банком 04.06.2014 і отримана ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області вже після прийняття зазначеної постанови від 29.05.2014. Таким чином, суд вважає незаконними дії ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області щодо прийняття 29.05.2014 постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду в частині задоволення скарги позивача виходив з того, що державним виконавцем здійснювались такі заходи, як направлення запитів про розшук майна боржника до відділу Держземагенства в Ананьївському районі Одеської області, до ВРЕВ ДАІ, до Державної інспекції сільського господарства, до Ананьївського БТІ, до ДПІ, до державного реєстратора з метою виявлення коштів або майна боржника, які можливо стягнути на виконання наказу по даній справі, що відповідає приписам ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження". Такі дії, на переконання суду, свідчать про те, що державним виконавцем належним чином здійснювались всі заходи, направлені на виявлення майна чи посадових осіб боржника, які виявились безрезультатними, з незалежних від виконавця причин.

В частині вимог скарги про визнання передчасними дій ВДВС Ананьївського РУЮ Одеської області щодо прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.05.2014 ВП№42079550, судом першої інстанції відмовлено і апеляційний господарський суд з таким висновком погодився.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.