Постанова ВГСУ від 08.04.2014 року у справі №922/4416/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року Справа № 922/4416/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Плюшка І.А.,суддівКочерової Н.О. (доповідач), Мележик Н.І.,розглянувши касаційну скаргу комплексу водопідготовки "Дніпро" відокремленого підрозділу комунального підприємства "Харківводоканал"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 12.02.2014р.у справі№ 922/4416/13 господарського суду Харківської областіза позовомЛозівського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській областідокомплексу водопідготовки "Дніпро" відокремленого підрозділу комунального підприємства "Харківводоканал"простягнення 18 942, 11 грн.за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

від прокуратури (ГПУ): Гудименко Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року Лозівський міжрайонний прокурор Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до господарського суду з позовом до комплексу водопідготовки "Дніпро" відокремленого підрозділу комунального підприємства "Харківводоканал" про стягнення 18 942, 11 грн. збитків, завданих державі внаслідок зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки.

В обґрунтування позову прокурор зазначав, що відповідач після будівництва очисних споруд на земельний ділянці, які перебувають у нього на праві постійного користування, провів рекультивацію земель та в порушення вимог ст. 168 Земельного Кодексу України здійснив зняття родючого шару ґрунту без відповідного на те дозволу та зобов'язаний відшкодувати державі заподіяні внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища збитки.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.12.2013р. (суддя Погорелова О.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з комунального підприємства "Харківводоканал" в особі комплексу водопідготовки "Дніпро" відокремленого підрозділу КП "Харківводоканал" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області 18 942, 11 грн. шкоди та на користь Державного бюджету України 1720,50 грн. судового збору.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що прокурор обґрунтував порушення інтересів держави та вірно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, - Державну екологічну інспекцію у Харківській області, оскільки остання має повноваження на здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у частині додержання юридичними особами вимог законодавства України про охорону земель, у тому числі і вимог частини 2 статті 168 Земельного кодексу України. Крім того, суд дійшов висновку, що протиправна діяльність відповідача у вигляді порушення вимог природоохоронного законодавства - статті 168 Земельного кодексу України - зняття ґрунтового покрову без спеціального на те дозволу є доведеною та відповідачем не спростована, останнім не надано доказів на підтвердження звільнення його від обов'язку отримати дозвіл, а розмір збитків, розрахований позивачем та пред'явлений до стягнення, є вірним та обґрунтованим.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2014р. (колегія суддів у складі: Сіверін В.І. - головуючий, Терещенко О.І., Медуниця О.Є.) апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2013р. - без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі відповідач просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника Генеральної прокуратури України, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, Державною екологічною інспекцією у Харківській області згідно з наказом № 849/01-03 від 15.10.2012р. проведено планову перевірку комплексу водопідготовки "Дніпро" відокремленого підрозділу КП "Харківводоканал" на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства. За результатами проведеної перевірки складено акт № 861/09-18 від 15.10.-02.11.2012р., яким встановлено, що комплексу водопідготовки "Дніпро" відокремленого підрозділу КП "Харківводоканал" на праві постійного користування належить земельна ділянка, загальною площею 1,1473 га, розташована на території Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області (за межами населеного пункту). Під час здійснення перевірки також встановлено, що підприємством відповідача проведена рекультивація земель після будівництва очисних споруд по типу "Біоплато", однак, дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки на час перевірки не представлено.

З метою усунення порушень виявлених під час здійснення планової перевірки комплексу водопідготовки "Дніпро" відокремленого підрозділу КП "Харківводоканал" було надано припис № 04-26/162 від 05.11.2012р., яким зобов'язано директора підприємства надати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки та інформацію щодо площі земельної ділянки, яка була рекультивована.

На виконання вказаного припису відповідач надав листи № 24 від 15.01.2013р. та № 41 від 18.01.2013р., з яких вбачається, що дозвіл на зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) відповідач не отримав, а площа земельної ділянки, на якій було знято ґрунт, дорівнює 1,1473 га згідно висновку № 4-23-5928 від 11.11.2008р.

За наслідками виявлених порушень природоохоронного законодавства державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області були складені протокол про адміністративне правопорушення № 001851 від 20.12.2012р. та постанова про накладання адміністративного стягнення № 04-27/443 від 20.12.2012р., згідно якої директора по виробництву КВ "Дніпро" ОСОБА_8 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-5 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн., який було сплачено згідно з квитанцією № 5311.886.1 від 24.12.2012р.

На підставі вказаного акту та відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007р., державним інспектором з ОНПС у Харківській області здійснено розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, розмір якої склав 18 942, 11 грн. Стягнення вказаної суми є предметом позову у даній справі.

Пунктом 2 частини 1 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з абз. 4 частини 1 статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною третьою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999р. під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з ч. 2 статті 19 Закону України "Про охорону земель" та частиною 2 статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України №454/2011 від 13.04.2011р., Держекоінспекція України є центральним органом виконавчої влади, входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з п. "а" частини 1 статті 7 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належить - здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у частині додержання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами вимог законодавства України про охорону земель.

Врахувавши наведені норми закону, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що Лозівський міжрайонний прокурор Харківської області, звертаючись з позовом у даній справі, вірно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, - Державну екологічну інспекцію у Харківській області, оскільки остання має повноваження на здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у частині додержання юридичними особами вимог законодавства України про охорону земель, у тому числі і вимог частини 2 статті 168 Земельного кодексу України.

Згідно ст.163 Земельного кодексу України завданням охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів екологічної цінності природних і набутих якостей земель.