Постанова ВГСУ від 08.04.2014 року у справі №911/3587/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року Справа № 911/3587/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Шевчук С.Р.суддів:Запорощенка М.Д. - доповідач, Владимиренко С.В.розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Київської областіна ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 28.01.2014р.у справі№ 911/3587/13 господарського суду Київської областіза позовомЗаступника прокурора Київської області до 1. Козинської селищної ради Обухівського району Київської області 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег"за участю третіх осіб:1. Управління Держземагенства у Обухівському районі Київської області 2. Дніпровське басейнове управління водних ресурсівпроскасування рішення та визнання недійсним державного акту

за участю представників сторін:

від позивача:Баклан Н.Ю.від відповідачів:Самольотов І.І., за довіреністю (ТОВ "Берег")від третіх осіб:не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2014р. відмовлено Заступнику прокурора Київської області у поновленні строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області № 911/3587/13 від 04.12.2013.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Заступник прокурора Київської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування ухвали Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2014р. у справі № 911/3587/13, з вимогою направити справу до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття до розгляду апеляційної скарги заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 04.12.13 по справі № 911/3587/13.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права, а саме ст.ст. 42, 43, 93 Господарського процесуального права України.

В нинішнє судове засідання представники відповідача, Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, та третіх осіб не з'явилися. Поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та дату розгляду касаційної скарги сторони були повідомлені належним чином.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Берег", у відзиві на касаційну скаргу та представник відповідача в судовому засіданні проти вимог та доводів скаржника заперечує, вважає їх безпідставними та необґрунтованими.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням господарського суду Київської області № 911/3587/13 від 04.12.2013р. відмовлено Заступнику прокурора Київської області у задоволенні позову до Козинської селищної ради Обухівського району, ТОВ "Берег" про скасування рішення та визнання недійсним державного акту.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Заступник прокурора звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважає що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, так як прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права. До апеляційної скарги надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Клопотання мотивовано тим, що повний текст рішення отримано 25.12.2013р., з урахуванням святкових днів у період з 1 по 7 січня, дає підстави вважати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2014р. відмовлено Заступнику прокурора Київської області у поновленні строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області № 911/3587/13 від 04.12.2013.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції України).

Згідно приписів ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 ст. 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Для забезпечення справедливого та неупередженого розгляду справ у розумні строки, встановлені законом, в Україні діють суди першої, апеляційної, касаційної інстанцій і Верховний Суд України. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ст.ст. 7, 8 Закону).

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтуванні клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Відмовляючи у відновленні пропущеного процесуального строку, суд апеляційної інстанції виходив з того, що 04.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст рішення підписано 10.12.2013р..

04.12.2013р. прокурор звернувся з клопотання про видачу копії рішення господарського суду Київської області від 04.12.2013р.

Згідно відмітки канцелярії суду 10.12.2013р. копії рішення направлені відповідачам та третім особам поштою.