Постанова ВГСУ від 08.04.2014 року у справі №904/9665/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року Справа № 904/9665/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. (доповідач) - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ЕЙС ЛТД", м. Дніпропетровськ,

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2013

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2014

зі справи № 904/9665/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ЕЙС ЛТД" (далі - Фірма)

до приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" (далі - Завод), м. Кривий Ріг Дніпропетровської області,

про стягнення 83 363,37 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Фірма звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення із Заводу 76 698 грн. основного боргу, 3 % річних у сумі 1 349,04 грн. та 5 316,33 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2013 (з урахуванням виправленої ухвалою цього ж суду від 21.01.2014 описки щодо її дати; суддя Панна С.П.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2014 (колегія суддів у складі: Коваль Л.А. - головуючий суддя, судді Пархоменко Н.В., Чередко А.Є.), провадження у справі припинено на підставі пункту 5 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У касаційній скарзі Фірма просить Вищий господарський суд України зазначені ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а справу передати до суду першої інстанції "для вирішення питання про відкриття провадження".

Завод подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність її доводів та просив судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Представники учасників у судове засідання не з'явилися.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:

- 25.03.2011 сторонами укладено договір № 568 на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів (далі - Договір), за умовами якого Фірма зобов'язалася передати, а Завод - прийняти і оплатити матеріали на умовах, передбачених цим Договором;

- пунктом 9.2 Договору передбачено, що у випадку якщо спори і розбіжності, зазначені у пункті 9.1 Договору, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх вирішення здійснюється у відповідності з матеріальним правом України наступним чином:

· спори, майнові вимоги за якими перевищують еквівалент 10 000 доларів США (з врахуванням обмінного курсу Національного банку України на дату виникнення вимог) за основною сумою зобов'язань, вирішуються в господарських судах України;

· спори, майнові вимоги за якими не перевищують еквівалент 10 000 доларів США (з врахуванням обмінного курсу Національного банку України на дату виникнення вимог) за основною сумою зобов'язань, вирішуються в постійно діючому регіональному третейському суді України при асоціації "Регіональна правова група" (відповідно до регламенту цього суду), рішення якого є остаточним та обов'язковим для сторін і підлягає виконанню сторонами в строки, зазначені в рішенні суду;

- позивач, посилаючись на невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині розрахунку за одержаний товар, вимагає стягнення із Заводу основного боргу в сумі 76 698 грн., яка є сумою меншою, ніж еквівалент 10 000 доларів США (за курсом Національного банку України на відповідну дату);

- Завод проти розгляду даної справи господарським судом заперечує і подав клопотання про припинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.