ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2017 року Справа № 911/85/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,суддівДанилової М.В., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скаргиПершого заступника прокурора Київської області, м. Київна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 рокуу справігосподарського суду Київської областіза позовомПершого заступника прокурора Київської області, м. Київдо1. Бориспільської районної державної адміністрації, м. Бориспіль, Київська обл.; 2. Фермерського господарства "Піщане", с. Гнідин, Київська обл.провизнання недійсним розпорядження райдержадміністрації, договору купівлі-продажу земельної ділянки та державного акту на право власності
за участю представників
прокуратури: Суходольський С.М.,
відповідача-1: не з'явився,
відповідача-2: Шеховцов О.Д., Якуніна І.М.
В С Т А Н О В И В:
Перший заступник прокурора Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) до Бориспільської районної державної адміністрації (далі за текстом - Бориспільська РДА), фермерського господарства "Піщане" (далі за текстом - ФГ "Піщане") про визнання недійсним розпорядження Бориспільської РДА від 26.08.2003 року № 542 "Про продаж земельної ділянки ФГ "Піщане"; визнання недійсним Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.09.2003 року, укладеного Бориспільською РДА та СФГ "Піщане"; визнання недійсним державного акту на право власності ФГ "Піщане" серії КВ № 105699, виданого Бориспільським районним відділом земельних ресурсів 09.09.2003 року на земельну ділянку площею 100 га, розташовану на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району.
Рішенням господарського суду Київської області від 12.05.2016 року позов задоволено: визнано недійсним розпорядження Бориспільської РДА від 26.08.2003 року № 542 "Про продаж земельної ділянки ФГ "Піщане"; визнано недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 02.09.2003 року, укладений між Бориспільською РДА та СФГ "Піщане"; визнано недійсним державний акт від 09.09.2003 року серії КВ № 105699 на право власності ФГ "Піщане" на земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 100 га, в тому числі: 95, 45 га сіножатей; 2, 3 га під водою та 2, 25 га боліт для ведення селянського фермерського господарства, що розташована в адмінмежах Гнідинської сільської Ради, Бориспільського району Київської області за межами населеного пункту.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного розпорядження порушено норми законодавства і, зокрема, ч. 2 ст. 59, п. д) ч. 4 ст. 84, ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки передано у власність ФГ "Піщане" земельну ділянку площею 100 га, з яких 4, 55 га водного фонду, що є перевищенням встановлених законом обмежень щодо безоплатної передачі у власність замкнених природних водоймищ загальною площею до 3 га.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 року рішення господарського суду Київської області від 12.05.2016 року скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що на момент прийняття оскаржуваного розпорядження не було проведено розмежування земель між державною та комунальною власністю, а, отже, Бориспільська РДА з урахуванням положень п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України та ст. 122 Земельного кодексу України діяла у межах повноважень, визначених земельним законодавством. Крім того, відчуження Бориспільською РДА земель 2, 3 га під водою відповідає положенням ч. 2 ст. 59 Земельного кодексу України, ч. 8 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство", а законодавчого обмеження щодо відчуження боліт (2, 25 га) земельним законодавством не встановлено, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для позбавлення відповідача своєї власності. Також, судом зауважено, що прокурором в порушення вимог Закону України "Про прокуратуру" не подано доказів повідомлення суб'єкта владних повноважень, в інтересах якого заявлено позов, що позбавляє прокурора права на звернення до суду.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, перший заступник прокурора Київської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 року і залишити в силі рішення господарського суду Київської області від 12.05.2016 року.
ФГ "Піщане" до Вищого господарського суду України подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач-2 проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Бориспільською РДА відзиву на касаційну скаргу подано не було.
В судовому засіданні прокурор просив касаційну скаргу задовольнити, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 року - скасувати і залишити в силі рішення господарського суду Київської області від 12.05.2016 року, а представники відповідача-2 проти доводів касаційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Відповідача-1 згідно з приписами ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача-2, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі розпорядження Бориспільської РДА від 26.08.2003 року № 542 "Про продаж земельної ділянки ФГ "Піщане" Бориспільською РДА (продавець) та ФГ "Піщане" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 02.09.2003 року (далі за текстом - Договір), відповідно до п. 1 якого Бориспільська РДА продала, а ФГ "Піщане" купило земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 100 га, в тому числі: 95, 45 га сіножатей; 2, 3 га під водою та 2, 25 га боліт для ведення селянського фермерського господарства, що розташована в адмінмежах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області за межами населеного пункту.
Після державної реєстрації зазначеного Договору ФГ "Піщане" як власник земельної ділянки сільськогосподарського призначення отримало Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серії КВ № 105699 від 09.09.2003 року.
Прокурор, звертаючись з даним позовом свої вимоги обґрунтував тим, що розпорядження Бориспільської РДА, укладений на його підставі Договір купівлі-продажу і, як наслідок, виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення суперечать положенням ч. 2 ст. 59, ч. 2 ст. 84, ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України, оскільки органом виконавчої влади прийнято рішення (розпорядження) про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення, у складі якої відчужено і землі водного фонду, загальна площа яких перевищує 3 га земель, визначених законодавством, що з урахуванням положень ст. ст. 21, 393, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 155 Земельного кодексу України є підставою для визнання недійсним розпорядження та укладеного на його підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.09.2003 року та виданого Державного акту серії КВ № 105699 від 09.09.2003 року.
З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.
Як вірно встановлено апеляційним господарським судом, оскаржуване розпорядження Бориспільської РДА від 26.08.2003 року № 542, яким вирішено продати ФГ "Піщане" у власність за плату земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства в адміністративних межах Гнідинської сільської ради загальною площею 100 га, в тому числі: 95, 45 га сіножатей, 2, 3 га під водою, боліт 2, 25 га, прийнято відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України та ст. 122 Земельного кодексу України, в межах повноважень, наданих районній державній адміністрації як органу виконавчої влади щодо розпорядження землями за межах населених пунктів.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції 2003 року) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
В силу приписів ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції 2003 року) сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Сервіси для юристів