ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2017 року Справа № 909/946/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого : Кравчука Г.А.,
суддів: Мачульського Г.М., Сибіги О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській областіна постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2016у справі Господарського суду№ 909/946/15 Івано-Франківської областіза позовомфінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської радидо за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачауправління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськміськбуд"проспонукання до укладення договору про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська та додатку до нього
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з'явились;відповідача: Гресько В.В., дов. від 11.01.2017 № 01-319/07; третьої особи на стороні позивача: не з'явились; третьої особи на стороні відповідача: не з'явились;
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2015 року фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (далі - Управління) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про спонукання управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (далі - ДСНС України) до укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська та додатку до нього у редакції, викладеній у позовній заяві (т. 1, а.с. 5-6).
Позовні вимоги Управління, посилаючись на приписи Конституції України, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про архітектурну діяльність" та положення "Про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста", затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 18.10.2013 № 19.12.2014 (далі - Положення), обґрунтовувало тим, що ДСНС України, як замовник будівництва багатоповерхового житлового будинку по вул. Б. Хмельницького, 96 в м. Івано-Франківську, була зобов'язана взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська шляхом укладення відповідного договору, однак в порушення вимог законодавства України цього не зробила. Сторони не дійшли згоди щодо врегулювання спору у позасудовому порядку. Направлений 12.06.2015 лист-пропозицію № 2-15/284 з проектом договору та додатком, що містив розрахунок розміру пайової участі, складених відповідно до примірного договору, передбаченого Положенням, ДСНС України залишено без задоволення, у зв'язку із чим цей договір з додатком підлягає укладенню в судовому порядку.
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
Останнім рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.07.2016 (суддя Фрич М.М.) позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 (колегія суддів: Данко Л.С., Галушко Н.А, Орищин Г.В.) рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.07.2016 залишено без змін.
Вказані судові рішення прийнято з мотивів, викладених Управлінням у позовній заяві. При цьому, суди попередніх інстанцій виходили з того, що законодавством на замовника будівництва покладено обов'язок прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, відтак укладення спірного договору є обов'язковим в силу закону, а запропонована Управлінням редакція договору та розрахунок пайової участі відповідають законодавству. Доводи ДСНС України про сплив строку позовної давності за заявленими позовними вимогами визнано такими, що ґрунтуються на довільному тлумаченні положень діючого у різний період часу законодавства та відхилено як необґрунтовані.
ДСНС України звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 і рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.07.2016 та прийняти нове рішення про відмову в позові. Викладені у касаційній скарзі вимоги Управління обґрунтовує посиланням на обставини справи, положення ст. 19 Конституції України, ст. 257, 261 ЦК України, ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій" та п. п. 2.5, 6.1, 7.3, 8.2 Положення. Наголошує на необхідності застосування до спірних правовідносин саме Закону України "Про планування і забудову територій" та зазначає про сплив позовної давності за заявленими позовними вимогами Управління.
Управління скористалась правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу ДСНС України, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 і рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.07.2016 - без змін, як законні та обґрунтовані.
Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради не скористався правом, наданим статтею 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу ДСНС України до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга ДСНС України не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:
- листом від 12.06.2015 № 2-15/284 Управління направило ДСНС України пропозицію укласти договір про пайову участь з двома примірниками проекту договору, додатком якого є розрахунок розміру пайової участі. Вказаний лист було обґрунтовано обов'язком ДСНС України взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом укладення відповідного договору, що передбачено ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 1.2 Положення. Проект договору підписаний Управлінням та виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради;
- у листі-відповіді від 25.06.2015 № 01-6783/04 ДСНС України повідомила Управління про те, що 24.11.2010 між головним управлінням МНС України в Івано-Франківській області та товариством з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськміськбуд" укладено інвестиційний договір № 1/11/2010 про будівництво багатоквартирного житлового будинку, за яким саме генпідрядник повинен брати участь у розвитку інженерно-технічної та соціальної інфраструктури міста. Проект договору підписано не було;
- будівництво багатоповерхового житлового будинку по вул. Б. Хмельницького, 96 в м. Івано-Франківську є завершеним, а об'єкт готовим до експлуатації, що підтверджується декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 31.10.2014 № ІФ143143040474.
Відповідно до частини четвертої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Згідно з частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", статтею 40 якого встановлено обов'язок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту та визначено механізм його реалізації.
Так, за приписами частини другої зазначеної статті Закону замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3 ст. 40 Закону).
В силу вимог ч. 5 цієї статті Закону величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (ч. 8 та 9 ст. 40 Закону).
Сервіси для юристів