Постанова ВГСУ від 07.12.2016 року у справі №922/1438/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 922/1438/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Данилової М.В., - головуючий Сибіги О.М., Швеця В.О.

за участю представників:

позивача не з'явилися (про час і місце слухання справи повідомлені належним чином)відповідача не з'явилися (про час і місце слухання справи повідомлені належним чином)розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Саян - Груп"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 03.10.2016у справі№922/1438/16 господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Саян - Груп"доТовариства з обмеженою відповідальністю "СЕМ-ЕМЗ"простягнення 126665,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Саян-Груп" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Силові Енергетичні машини-ЕМЗ" про стягнення 126665,40 грн., в тому числі: 59825 грн. боргу по укладеному між сторонами договору про надання транспортно - експедиційних послуг з перевезення вантажів на території України від 15.07.2014 № 14/07 та нарахованих на цей борг 33705,12 грн. інфляційних втрат, 2763,42 грн. 3% річних та 30371 грн. пені.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.06.2016 (суддя Суслова В.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 (головуючий суддя Пушай В.І., судді Могилєвкін Ю.О., Слободін М.М.), позовні вимоги задоволені частково.

З відповідача на користь позивача стягнуто 59825 грн. боргу, 33705,12 грн. інфляційних втрат, 2763,42 грн. 3% річних, 3037,19 грн. пені. та 1899,99 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач (виконавець) виконав свої зобов'язання за договором про надання транспортно - експедиційних послуг з перевезення вантажів на території України від 15.07.2014 № 14/07 у повному обсязі, надав відповідачу обумовлені договором послуги, що підтверджується товарно-транспортними накладними, актами про надання послуг, рахунками на оплату, договорами-заявками, в той час як відповідачем (замовником) в порушення умов договору розрахунки за надані послуги не здійснювалась з 05.10.2014, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 59825,00 грн., яка підлягає стягненню разом з нарахованими на неї позивачем відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України 33705,12 грн. інфляційних втрат та 2763,42 грн. 3% річних. Щодо позовних вимог про стягнення нарахованої на вказану заборгованість на підставі 6.1.5 договору пені в сумі 30371,00 грн., суди дійшли висновку про їх часткове задоволення на суму 3037,19 грн., зазначивши про наявність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90% відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на виняткові обставини неналежного виконання зобов'язання відповідачем через його важкий матеріальний стан.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Саян - Груп" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2016, справу направити на новий розгляд до апеляційного господарського суду, посилаючись на те, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами не на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів не відповідають обставинам справи, оскільки ним не було надано належної оцінки.

Заявник вважає, що задовольняючи клопотання представника відповідача про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню, суди попередніх інстанцій не врахували, що з огляду на приписи частини 1 статті 233 Господарського кодексу України та пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, відсутність вини відповідача у виникненні скрутного матеріального становища підприємства не є винятковим випадком, за наявності якого можливо зменшити розмір пені, а відповідно до положень статті 614, частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, статті 218, частини 1 статті 229 Господарського кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕМ-ЕМЗ" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення та постанову без змін з підстав, викладених у судових рішеннях.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2016 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Швець В.О., Сибіга О.М.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕМ-ЕМЗ" у відзиві на касаційну скаргу проти доводів, викладених у касаційній скарзі заперечує, просить судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.11.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 15.07.2014 між ТОВ "Саян - Груп" (виконавець, позивач) та ТОВ "СЕМ-ЕМЗ" (замовник, відповідач) був укладений договір на транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажів на території України № 14/07, згідно пункту 1.1 якого одна сторона зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Предметом договору є взаємовідносини сторін, що виникають при транспортно-експедиційному обслуговуванні вантажів, що пред'являються виконавцю замовником для транспортування в межах України. Кількість і рід вантажу, маршрути, вантажовідправники та вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, суми фрахту обумовлюються разовими заявками (додатками) додатково перед кожним конкретним перевезенням або групою перевезень.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог місцевий господарський суд, з яким погодилася і апеляційна інстанція виходив із того, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування, визначення якого міститься у частині 1 статті 929 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.(стаття 931 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 2.2 договору, певні умови виконання послуги обумовлюються в заявці на перевезення, яку замовник направляє виконавцю в письмовій формі факсом або електронною поштою. Заявка є додатком і невід'ємною частиною даного договору.

Згідно пункту 3.1 договору, виконавець зобов'язується письмово підтвердити прийом заявки до виконання і погодити з замовником загальну вартість послуг, яка узгоджується сторонами у заявках шляхом прийняття заявки до виконання. Експедитор зобов'язується в порядку й на умовах, визначених даним договором, оплачувати послуги з перевезення вантажу, транспортно-експедиторські послуги та відшкодувати попередньо-погоджені документально підтверджені витрати перевізника, пов'язані з виконанням перевезення за заявками згідно з даним договором.

Відповідно до пункту 3.2 договору, замовник зобов'язується своєчасно передавати виконавцю заявки на організацію перевезень вантажів або на надання інших послуг, зазначених у п. п. 2.1., 2.2. цього договору.

Згідно з пунктами 3.2.2 договору замовник зобов'язується погоджувати з виконавцем ставки на кожну з послуг, що надаються або на сукупність послуг, що надаються в цілому, а згідно з пунктом 3.2.3 договору - своєчасно, у строки обумовлені в кожному випадку, проводити розрахунки з виконавцем.

Порядок і терміни оплати обумовлюються в разовій заявці, що спрямовується та погоджується з виконавцем та замовником перед певним перевезенням (групою однотипних перевезень). Термін оплати не може перевищувати три банківських дні з моменту отримання оригіналів рахунку, податкової накладної та акту виконаних робіт (пункт 4.5 договору).