Постанова ВГСУ від 07.12.2016 року у справі №916/5088/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 916/5088/15

Вищий господарський суд України в складі колегії:

Головуючого судді суддів:Корсака В.А., Данилової М.В., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Газ"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2016у справі № 916/5088/15 Господарського суду Одеської областіза позовомДержавного підприємства "Морський торговельний порт "Южний"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Газ"пророзірвання договору та стягнення попередньої оплати

в судовому засіданні взяли участь представники :- позивачаЩелкунов О.М.- відповідачаСавастиков В.В.

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2015 року Державне підприємство "Морський торговельний порт "Южний" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ГАЗ", в якому просило суд розірвати договір поставки природного газу на 2003 рік № 072/ОГЕ-27 від 11.10.2002/19.11.2002 та усіх додаткових угод до нього з 01.12.2014 та стягнути з відповідача на свою користь 2 190 798 грн. попередньої оплати.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.05.2016 (головуючий суддя Волков Р.В., судді: Степанова Л.В., Рога Н.В.) відмовлено у задоволенні позову ДП "Морський торговельний порт "Южний" до ТОВ "ЮГ-ГАЗ" в частині розірвання договору поставки природного газу на 2003 рік № 072/ОГЕ-27 від 11.10.2002/19.11.2002 та усіх додаткових угод до нього з 01.12.2014. Припинено провадження у справі в частині стягнення 2 190 798 грн. з ТОВ "ЮГ-ГАЗ" на користь ДП "Морський торговельний порт "Южний".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 (головуючий Будішевська Л.О., судді: Мишкіна М.А., Таран С.В.) вказане рішення суду скасовано в частині припинення провадження у справі та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Газ" на користь Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" 2 190 798 грн. В іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін. Здійснено розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юг-Газ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати в частині часткового задоволення позову, в цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Державне підприємство "Морський торговельний порт "Южний" у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів касатора і просить суд залишити його скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційної інстанції скасувати в частині відмови у розірванні спірного договору та усіх додаткових угод до нього. Прийняти нове рішення у цій частині, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

07.12.2016 від Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" на адресу суду надійшли письмові пояснення по суті спору, які залучені до справи та враховані судом.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

У справі, яка переглядається, господарські суди встановили, що між Державним підприємством "Морський торговельний порт "Южний" (позивачем у справі), як споживачем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ГАЗ" (відповідачем у справі), як постачальником, укладено договір на поставку природного газу на 2003 рік №072/ОГЕ-27 від 11.10.2002, за умовами якого, постачальник зобов'язався поставити природний газ в період з 01.01.2003 по 31.12.2003 для потреб споживача, а останній зобов'язався прийняти та оплатити його вартість.

Відповідно до п.7.5 договору, строк його дії підлягає автоматичній пролонгації на 1 рік за умови, що сторони не менш як за 25 днів до його закінчення не повідомили одна одну про припинення договірних зобов'язань.

Додатковою угодою до вказаного договору № 66 від 08.10.2014 строк його дії було продовжено до 31.12.2015, після чого строк дії договору не продовжувався і з 2016 року припинив свою дію. В матеріалах справи відсутні докази того, що договір є діючим в 2016 році.

В своїй позовній заяві позивач просить суд розірвати договір на поставку природного газу на 2003 рік №072/ОГЕ-27 від 11.10.2002 з 01.12.2014 на підставі ст. 651 ЦК України, посилаючись на обставини непереборної сили.

Висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині, колегія вважає правильними, з наступних підстав.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 Цивільного Кодексу України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або зміну його умов не, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.188 ГК України, відповідно до якої зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як на підставу для розірвання договору з 01.12.2014 позивач посилається на прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови № 647 від 26.11.2014 "Про порядок закупівлі природного газу промисловими, енергогенеруючими та теплогенеруючими (в частині промислових обсягів газу) підприємствами" та зазначає, що п.1 останньої встановлено "з 1 грудня 2014 р. по 28 лютого 2015 р. промислові, енергогенеруючі та теплогенеруючі (в частині промислових обсягів газу) підприємства згідно з додатком до цієї постанови здійснюють закупівлю природного газу виключно у гарантованого постачальника Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Закупівля природного газу підприємствами згідно з додатком до цієї постанови в інших постачальників природного газу не здійснюється.".

Згідно Додатку до вищевказаної Постанови позивач був включений у перелік промислових підприємств.

На думку позивача, прийняття Постанови КМУ № 647 є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), які унеможливили виконання позивачем своїх зобов'язань. При цьому, позивач посилається на п.6.1 п.6 договору, як на підставу для його розірвання.

На виконання Постанови КМУ № 647, позивач 05.12.2014 уклав відповідний договір та здійснював закупівлю газу у гарантованого постачальника - НАК "Нафтогаз України".

Разом з тим, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2014 у справі № 826/17772/14 було визнано незаконними і нечинними пункти 1-4 постанови Кабінету Міністрів України № 647 від 26.11.2014 з 29.11.2014. Постанову суду було залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.03.2015.

Визнавши встановленими зазначені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що Постанова Кабінету Міністрів України № 647 від 26.11.2014 не може бути підставою для розірвання договору, обґрунтовано відхиливши при цьому посилання позивача на Сертифікат Торгово-промислової палати України № 5586 від 17.12.2015 з приводу дії обставин непереборної сили.

Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.