ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2016 року Справа № 910/4666/16
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді суддів Корсака В.А., Данилової М.В., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія" Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.09.2016у справі № 910/4666/16 Господарського суду м. Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова Компанія" Українська страхова група"доПриватного акціонерного товариства "Страхова Компанія" Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"провідшкодування шкоди в порядку регресу
в судовому засіданні взяли участь представники :
- - позивачане з'явився- - відповідача не з'явився
В С Т А Н О В И В:
У березні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (далі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 18 488, 68 грн.
В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідно до ст. ст. 993, 1191 ЦК України до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування, виплаченого потерпілій особі, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регрес ними вимогами, тобто до особи винної у скоєнні ДТП. Також зазначає, що необхідно зменшити розмір страхового відшкодування, фактично виплаченого страхувальнику позивача, на розмір виплаченого страхового відшкодування та розмір франшизи. Оскільки згідно з витягу з бази МТСБУ Договір цивільно-правової відповідальності, укладений між винною особою та відповідачем передбачає ліміт за шкоду майну у розмірі 50 000,00 грн. та франшизу у розмірі 1 000,00 грн., враховуючи те, що відповідач частково здійснив виплату страхового відшкодування по вказаній дорожньо-транспортній пригоді.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 (суддя Карабань Я.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Майданевича А.Г., суддів Власової Ю.Л., Гаврилюка О.М.), позов задоволено повністю, стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" суму страхового відшкодування в розмірі 18 488,68 грн, а також судовий збір в сумі 1 378,00 грн.
Зазначені рішення вмотивовані тим, що розмір відшкодування, право вимоги виплати якого виникло у позивача до відповідача, обмежений лише фактичними витратами (платежами) страховика (позивача), здійсненими на користь страхувальника, за вирахуванням встановленої полісом франшизи. При цьому суди врахували часткове погашення відповідачем суми страхового відшкодування в розмірі 30 152,00 грн., що відбулося до звернення позивача до суду.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія" Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Стягнути із позивача судовий збір, сплачений за подання апеляційної та касаційної скарги.
У підтвердження своїх вимог скаржник зазначає про те, що у відповідності до ст. 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Прямий збиток страхувальника, на думку відповідача, склав 51 381,52 грн., з яких 17 859,01 грн. - роботи та матеріали, а 33 522,51 грн. - складники, які необхідно замінити, а також зазначив, що за його підрахунками коефіцієнт фізичного зносу складає - 0,53.
Також, касатор зазначає про порушенням судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 22, 29, Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", 11128 ГПК України.
Приватне акціонерне товариство Страхова Компанія "Українська страхова група" не скористалося правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надіслало свій відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.
07.12.2016 сторони у справі не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 20.07.2009 між Приватним акціонерним товариством Страхова Компанія "Українська страхова група", як страховиком, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", як страхувальником, укладено генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) № 28-2828-0157 (далі - договір), відповідно до якого, застраховано майновий інтерес, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом зазначеним у договорі.
21.12.2012 між страховиком та страхувальником був укладений Додаток № 28-0199-0157/12/0783 до договору, відповідно до якого застраховано транспортний засіб Volkswagen Polo Sedan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (відповідно до п.10 договору).
Згідно п. 5 договору транспортний засіб застраховано, в тому числі, на випадок дорожньо-транспортної пригоди, а також встановлена безумовна франшиза - 1 740, 65 грн.
Строк дії договору встановлений з 21.12.2012 до 20.12.2015 (п. 8 додатку).
15.08.2015 у місті Івано-Франківську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача транспортного засобу Volkswagen Polo Sedan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" та транспортного засобу Mazda, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6, якого визнано в скоєнні ДТП.
Як наслідок, у позивача виник обов'язок виплатити страхове відшкодування, як передбачено договором.
Господарськими судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконання умов договору та на підставі страхового акту від 08.09.2015 № КА-6710, позивачем перераховано 49 640, 87 грн. на рахунок ТОВ "АЛЕКС-ІФ", що підтверджується платіжним дорученням 08.09.2015 № 16704.
Отже, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання страховика за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів перед страхувальником у повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком господарських судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 352 ГК України встановлено, що страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).
Сервіси для юристів