ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2016 року Справа № 909/331/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя суддіПоляк О.І.(доповідач), Бакуліна С.В., Яценко О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 у справі№909/331/16 Господарського суду Івано-Франківської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина"доДержавного підприємства "Вигодське лісове господарство"за участю Прокуратури Івано-Франківської областіпро стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання грошових зобов'язань за договором оренди транспортного засобу №11 від 15.05.2014 в сумі 344 384,84 грн., з яких 230 490,00 грн. - орендна плата, 44 500,00 грн. неустойка, 69 394,84 грн. неустойка у вигляді подвійної плати за користування об'єктом оренди, а також зобов'язання повернення орендованого майна у судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Богославець В.М., дов. від 05.09.2016 б/н;
відповідача: Кузь А.П., дов. від 21.12.2015 б/н;
прокуратури: Гришина Т.А., прокурор відділу;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області (суддя Калашник В.О.) відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина" (далі за текстом - ТОВ "Вектор-Долина", Товариство) до Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" (далі за текстом - ДП "Вигодське лісове господарство", Підприємство) про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання грошових зобов'язань за договором оренди транспортного засобу №11 від 15.05.14 в сумі 344384,84 грн., з яких 230490,00 грн. - орендна плата; 445000,00 грн. неустойка; 69394,84 грн. неустойка у вигляді подвійної плати за користування об'єктом оренди, а також зобов'язання повернення орендованого майна.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 (головуючий суддя Галушко Н.А., судді Данко Л.С., Орищин Г.В.) рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.06.2016 змінено, доповнено абз.1 резолютивної частини рішення реченням наступного змісту: "Визнати недійсним договір оренди транспортного засобу №11 від 15.05.2014, укладений між ТОВ "Вектор-Долина" та ДП "Вигодське лісове господарство". В решті рішення суду залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими у справі рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина" звернулось із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме: статті 43, частини 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, оскільки висновки про відмову у задоволенні позову не ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах. Судами допущено неправильне застосування статей 204, 207 Цивільного кодексу України щодо презумпції правомірності правочину. На переконання представника ТОВ "Вектор-Долина" матеріали справи містять усі докази в підтвердження наявності між позивачем та відповідачем договірних відносин та порушення відповідачем умов договору оренди від 15.05.2014 №11 щодо обов'язковості внесення орендних платежів та необхідності повернення орендованого майна у зв'язку із закінченням строку дії договору. Апеляційний суд безпідставно, без відповідного клопотання однієї зі сторін спору вийшов за межі позовних вимог та визнав договір оренди від 15.05.2014 №11 недійсним. Крім цього, апеляційний суд порушив приписи статті 29 Господарського процесуального кодексу України, залучивши до участі у справі прокуратуру Івано-Франківської області.
До Вищого господарського суду України надійшли відзиви Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" та Прокуратури Івано-Франківської області, у яких відповідач та прокурор просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін з мотивів, у них викладених.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 16.02.2016 на адресу ДП "Вигодське лісове господарство" надійшов від ТОВ "Вектор-Долина" лист-вимога за договором оренди транспортного засобу №11 від 15.05.2014, відповідно до якого позивач стверджував, що 15.05.2014 відповідач по справі прийняв від позивача в оплатне строкове користування транспортний засіб, автомобіль Урал 4320 з причіпом - розпуском-Е , серійний номер кузова, рами НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер причепа НОМЕР_4 за актом приймання-передачі №1 від 15.05.2014. Крім того, даним листом позивач просив повернути орендований причіп та сплатити заборгованість з орендної плати по вищевказаному договору.
24.02.2016 відповідач направив на адресу позивача лист вих. №179-04/08, яким просив надати йому копію вказаного договору, у зв`язку з відсутністю у нього такого договору та інформації щодо його укладення та направити уповноваженого представника для пред`явлення оригіналу такого договору.
Листом №04/03-01 від 04.03.2016 позивач надіслав відповідачу копію Договору оренди транспортного засобу №11 від 15.05.2014 та Акту приймання-передачі від 15.05.2014.
Як вбачається із пункту 1.1 спірного договору орендодавець (позивач) зобов'язувався передати орендареві (відповідачу) у строкове платне користування автомобіль марки та моделі: Урал 4320 з причіпом - розпуском - Е; тип автомобіля: лісовоз, рік випуску-1988; серійний номер кузова, рами НОМЕР_3; державний номер: НОМЕР_5 зареєстрований в Калуському МРЕВ при УДАІ в Івано-Франківській області; причіп-Державний номер НОМЕР_2; рік випуску - 2005, а останній в свою чергу зобов`язувався прийняти його та використовувати виключно з метою перевезення лісопродукції і сплачувати орендну плату.
Розмір орендної плати за цим договором з урахуванням її індексації за календарний місяць становить 9850,00 грн. без ПДВ, податок на додану вартість 20%-1970,00 грн. (п.3.1).
Згідно із п. 5.1 договору, даний договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 5.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2015 року (п. 5.2).
Спір у справі, що переглядається, виник у зв'язку з відмовою відповідача сплатити заборгованість з орендної плати за договором оренди від транспортного засобу №11 від 15.05.2014, а також нарахованих на суму боргу штрафних санкцій. Підставою такої відмови слугувало проведення службового розслідування на підприємстві відповідача, за результатами якого встановлено перебування рухомого майна, що належить позивачу, а саме, транспортного засобу - Урал 4320 державний номер:НОМЕР_1 та причіпу-розпуску НОМЕР_6 на території відповідача без жодних на це правових підстав. Відповідач заперечує факт укладення договору оренди від 15.05.2014 №11.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із недоведеності факту передачі транспортного засобу позивачем відповідачу та укладення спірного договору, що унеможливлює задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати та повернення рухомого майна.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції. Додатково встановивши підписання договору оренди від 15.05.2014 №11 директором Тимочком І.Я. з перевищенням повноважень, з огляду на його перебування на лікарняному з 12.05.2014 до 06.06.2014 та відсутність доказів подальшого схвалення цього правочину юридичною особою чи його виконання, дійшов висновку про наявність підстав для визнання цього договору недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.
Переглядаючи оскаржувані судові акти у касаційному порядку, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з наведеними висновками судів та вважає їх передчасними з огляду на наступне.
Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, підставою позовних вимог Товариством з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина" визначено договір оренди рухомого майна від 15.05.2014 №11. Оскільки під час розгляду справи як у суді першої, так і у суді апеляційної інстанцій відповідач наголошував виключно на тому, що цей договір ним не укладався, не підписувався і не виконувався, суди зобов'язані були надати цьому договору належну юридичну оцінку договору та з'ясувати питання його дійсності.
У силу припису частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину.
Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено).
Сервіси для юристів