Постанова ВГСУ від 07.12.2016 року у справі №5011-8/15197-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 5011-8/15197-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Іванової Л.Б., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 27.09.2016у справі№ 5011-8/15197-2012 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"доПриватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"простягнення заборгованості за кредитним договором № 010/56/642 від 29.03.2012та за зустрічним позовомПриватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"доПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"провизнання недійсним кредитного договору № 010/56/642 від 29.03.2012 в судовому засіданні взяли участь представники:

- ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" Семеняка В.В.,

- ПрАТ "Бліц-Інформ" Степаненко Ю.М.,

У зв'язку з перебуванням судді Губенко Н.М. у відпустці на підставі розпорядження керівника апарату Вищого господарського суду України від 25.11.2016 №08.03-04/5841 призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у даній справі, за результатами якої, згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів, сформовано наступний склад суддів: Барицька Т.Л. - головуючий суддя, судді: Іванова Л.Б., Картере В.І.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вищого господарського суду України від 17.08.2016 у даній справі скасовано ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 про зупинення провадження у справі; справу передано на розгляд до апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 знову зупинено провадження у даній справі у зв'язку з призначенням судової експертизи.

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", не погоджуючись із ухвалою апеляційного господарського суду від 27.09.2016, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати і справу передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм процесуального права при прийнятті судового рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

В жовтні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (надалі - позивач/ банк/ скаржник) звернулось до господарського суду міста Києва із позовною завою до Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" (надалі - відповідач/ ПрАТ "Бліц-Інформ") про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/56/642 від 29.03.2012 у розмірі 88 707 202,65 грн. за рахунок заставленого майна.

21.12.2012 Приватне акціонерне товариство "Бліц-Інформ" звернулось до господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним кредитного договору №010/56/642 від 29.03.2012.

В подальшому банком були подані заяви про зміну предмету позову та про збільшення розміру позовних вимог, за якими він просив суд стягнути з відповідача за первісним позовом заборгованість в розмірі 113 378 222,65 грн., в тому числі, за основним зобов'язанням 79 766 366,87 грн., за відсотками - 27 888 555,31 грн., пеня за кредитом - 4 769 927,54 грн., пеня за відсотками - 953 372,93 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.12.2014 у справі №5011-8/15197-2012 первісні позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 113 378 222,65 грн. у тому числі 79 766 366,87 грн. заборгованість за основним зобов'язанням, 27 888 555,31 грн. заборгованість за відсотками, 4 769 927,54 грн. пеня за кредитом, 953 372,93 грн. пеня за відсотками, а також 73 080,00 грн. витрат зі сплати судового збору; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Під час перегляду вказаного рішення Київським апеляційним господарським судом, за клопотанням ПАТ "Бліц-Інформ" ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 у справі №5011-8/15197-2012 призначено судову економічну експертизу для визначення вартості активів ПАТ "Бліц-Інформ" станом на початок 2012 року, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а ухвалою від цієї ж дати - провадження у справі зупинено у зв'язку з призначенням експертизи.

Як вже зазначалося вище, постановою Вищого господарського суду України від 17.08.2016 скасовано вказану ухвалу апеляційного господарського про зупинення провадження у справі, і справу передано на розгляд до апеляційного господарського суду.

Проте, за результатами розгляду справи, Київським апеляційним господарським судом знову зупинено провадження у даній справі у зв'язку з призначенням ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 судової економічної експертизи. При цьому, зупиняючи вдруге провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що: суд касаційної інстанції, скасовуючи ухвалу апеляційного господарського суду про зупинення провадження у даній справі, фактично вдався до аналізу підстав призначення судово-економічної експертизи, в той час, як слід було досліджувати питання правомірності зупинення провадження у справі.

Відносно таких висновків, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Отже, вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України передбачено право, а не обов'язок суду, зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.

Згідно з приписами ст. 86 ГПК України якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу. Ухвала господарського суду має містити: 1) найменування господарського суду, номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їх посад); 2) стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала; 3) мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство; 4) висновок з розглянутого питання; 5) вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.

Виходячи з наведеного, ухвала про зупинення провадження у справі повинна відповідати вимогам, встановленим у ст. 86 ГПК України, а також містити викладення обставин, що зумовлюють зупинення провадження у справі.

Як вказувалося вище, зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи є не обов'язком суду, а правом, при реалізації якого, суду слід навести обґрунтовані мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії як зупинення провадження у справі саме у зв'язку з її призначенням, що зумовлює, щонайменш, викладення (наведення) судом в ухвалі про зупинення провадження у справі фактичних даних, що входять до предмету доказування у даній справі та які не можуть бути встановлені судом, а виключно судовими експертами, оскільки їх встановлення потребує спеціальних знань.

В той же час, мотивувальна частина ухвали Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 не містить обґрунтованих та конкретних мотивів її винесення, а лише містить загальні посилання на норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані як підстави призначення судової експертизи, так і зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи.

Тобто, суд апеляційної інстанції, замість того, щоб врахувати вказівки суду касаційної інстанції, викладені у постанові останнього від 17.08.2016, та з урахуванням приписів ст. 86 ГПК України, що регулюють вимоги, які ставляться до ухвал суду, якими не закінчується провадження у справі, вдався до оцінки постанови Вищого господарського суду України від 17.08.2016, що виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції, визначені у розділі ХІІ ГПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 11110 ГПК України встановлено, що порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду.