Постанова ВГСУ від 07.11.2016 року у справі №916/5073/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2016 року Справа № 916/5073/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 (головуючий суддя Головей В.М., судді Гладишева Т.Я., Савицький Я.Ф.)у справі№ 916/5073/15 Господарського суду Одеської області за позовомПублічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК"доТовариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕК СІ РІЕЛТІ ГРУП" (нова назва Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРБУДСПЕЦТЕХ"),третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Футбольний клуб "Чорноморець",прозвернення стягнення на предмет іпотеки,за участю представників: позивачаКрячковська І.М., Куренний С.В., відповідачаНовікова Т.О.,третьої особине з'явились, В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.02.2016 у справі №916/5073/15 позов задоволено: звернуто стягнення на предмет іпотеки у спосіб визнання права власності за позивачем на нерухоме майно згідно з 11-ма договорами іпотеки (від 21.06.2013, від 29.04.2013, від 27.04.2013, від 27.04.2013, від 27.04.2013, від 29.04.2013, від 29.04.2013, від 29.04.2013, від 15.07.2011, 19.12.2011, від 19.12.2011) в рахунок часткового погашення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44ЮО від 15.07.2011, укладеним між ПрАТ "ФК "Чорноморець" та банком в розмірі 44.074.466,65 дол. США і 46.608.814,15 грн., з яких: загальна заборгованість за кредитною лінією 36.773.937,32 дол. США, з них прострочена 36.773.937,32 дол. США; проценти за користування кредитною лінією 7.300.529,33 дол. США, що нараховані за період з 15.07.2014 по 15.12.2015; 16.637.067,93 грн. пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією, що нарахована за період з 31.12.2014 по 30.06.2015; 29.971.746,22 грн. пеня за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією, що нарахована за період з 31.12.2014 по 30.06.2015.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2016 скасовано, у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 16 ЦК України, ст.ст. 33, 36, 37 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 41, 43, 82, 111-28 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду, дійшов помилкового висновку про те, що такий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки як визнання права власності на нього відповідно до пп. 6.4, 6.4.1 іпотечних договорів може бути здійснено лише у позасудовому порядку.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.07.2011 між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство "СБЕРБАНК" (банк), та Приватним акціонерним товариством "Футбольний клуб "Чорноморець" (позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО, за умовами п. п. 1.1, 1.5 якого, у редакції згідно з договором про внесення змін № 6 від 26.04.2013, банк зобов'язався відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію в доларах США та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами (траншами) надати позичальнику кредитні кошти у порядку і на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов'язався використати кредит на цілі, зазначені у пункті 1.5. цього договору (проведення реконструкції центрального стадіону "Чорноморець": за адресою м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20 та поповнення обігових коштів).

В редакції договору про внесення змін № 11 від 31.03.2014 сторонами договору про відкриття кредитної лінії було зазначено про те, що кредитна лінія не є відновлюваною.

Положеннями п. 1.2 договору про відкриття кредитної лінії сторонами визначався ліміт кредитної лінії і графік погашення кредиту. Відповідно до п. 1.4 договору, у редакції договору про внесення змін № 6 від 26.04.2013, останній день дії кредитної лінії - 30.06.2018.

З урахуванням положень п. п. 6.1, 6.2, 6.3, 6.4 договору про відкриття кредитної лінії, у редакції договору про внесення змін №6 від 26.04.2013, сторонами було погоджено, що позичальник зобов'язується сплачувати банку за користування кредитом проценти у розмірі, передбаченому договором/відповідною додатковою угодою. Проценти нараховуються на загальну суму заборгованості за кредитною лінією в валюті заборгованості. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно протягом дії цього договору із розрахунку 360 днів у році - для кредиту, наданого позичальнику в іноземній валюті, та фактичної кількості днів у році - для кредиту, наданого позичальнику в національній валюті. Нарахування процентів починається з дня надання кредиту (включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі. День повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів.

Проценти, нараховані відповідно до пунктів 6.1-6.2 цього договору, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше трьох робочих днів, наступних за днем закінчення періоду. При цьому під "періодом" сторони розуміють кожний з періодів, який починається з того числа місяця, в якому був укладений цей договір (реквізит договору "дата", вказаний в верхньому правому куті на першій сторінці договору), і закінчуються в день, що передує такому числу наступного (відповідного) місяця (т.ч. проценти за кредитом за такий день нараховуються). Проценти, нараховані за період, в якому відповідно до пункту 1.4. цього договору позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит банку, повинні бути сплачені не пізніше дня, передбаченого для повернення кредиту.

На виконання умов договору про відкриття кредитної лінії банком було перераховано позичальнику суму кредитних коштів у розмірі 45.968.758,67 доларів США, що підтверджується меморіальними ордерами та випискою з особових рахунків за період з 15.07.2011 по 15.12.2015.

Крім цього з метою забезпечення зобов'язань, взятих на себе ПрАТ "ФК "Чорноморець" як позичальником за умовами договору про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44ЮО від 15.07.2011, ТОВ "БЛЕК СІ РІЕЛТІ ГРУП" (найменування якого змінено на ТОВ "УКРБУДСПЕЦТЕХ") (іпотекодавець) було укладено з банком (іпотекодержатель) 11 іпотечних договорів (від 21.06.2013, від 29.04.2013, від 27.04.2013, від 27.04.2013, від 27.04.2013, від 29.04.2013, від 29.04.2013, від 29.04.2013, від 15.07.2011, 19.12.2011, від 19.12.2011), на підставі яких заявлено позовні вимоги у справі. Предметом іпотеки визначено нерухоме майно у м. Одесі.

Згідно з даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 19.01.2016 №51772039 спірні об'єкти нерухомого майна перебувають у власності відповідача, а права іпотекодержателя даного майна зареєстроване за банком.

Відповідно до ст. 2 зазначених вище договорів іпотеки предметами іпотеки забезпечувались зобов'язання іпотекодавця, що випливають з основного договору та можуть виникнути у майбутньому за основним договором, зокрема, але не обмежуючись зобов'язаннями, що полягають у поверненні кредиту, сплаті процентів за користування кредитом, сплаті комісійної винагороди, зобов'язань, що полягають у відшкодуванні збитків за основним договором, зобов'язань зі сплати штрафних санкцій за основним договором.

З урахуванням положень п. 6.2 ст. 6 іпотечних договорів іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо в момент настання терміну (строку) виконання боржником будь-якого із зобов'язань, зазначених у ст. 2 іпотечних договорів, воно (вони) не буде (будуть) виконане (виконані) належним чином. Відповідно до п. 6.3 ст. 6 іпотечних договорів іпотекодержатель набуває право вимагати дострокового виконання зобов'язань, зазначених у ст. 2 іпотечних договорів, а якщо його вимога не буде задоволена в 30-денний строк - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Зі змісту положень п. 6.4 ст. 6 іпотечних договорів вбачається, що у разі настання випадків, передбачених п. п. 6.2, 6.3 іпотечних договорів, іпотекодержатель може звернути стягнення шляхом позасудового врегулювання між сторонами шляхом, зокрема, передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, визначеному чинним законодавством України.

15.07.2015 банком було надіслано на адресу відповідача та третьої особи 11 повідомлень-вимог, датованих 14.07.2015, в яких зазначалось про невиконання ПрАТ "ФК "Чорноморець" своїх зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44ЮО від 15.07.2011 щодо повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом і пені та вимагалось від іпотекодавця - ТОВ "БЛЕК СІ РІЕЛТІ ГРУП" протягом 30-денного строку усунути порушення умов кредитного договору - погасити заборгованість. Як вбачається з залучених до матеріалів справи копій поштових повідомлень про вручення, зазначені повідомлення-вимоги були отримані іпотекодавцем 27.07.2015.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання позичальником кредитних зобов'язань, а також наявність правових підстав для застосування ст.ст. 36, 37 Закону України "Про іпотеку", оскільки останні не виключають можливості звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки за рішенням суду.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у позові, виходив з того, що сторони іпотечних договорів визначили, що такий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки як визнання права власності на нього може бути здійснено лише у позасудовому порядку (п. п. 6.4, 6.4.1 іпотечних договорів).

Колегія суддів вважає зазначені висновки судів передчасними та такими, що зроблені за неповного з'ясування обставини, які мають значення для справи, а також за невірного застосування норм процесуального та матеріального права, з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульований ст. 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.