ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2015 року Справа № 916/4243/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач, суддів:Мележик Н.І. Самусенко С.С.
Розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 18.06.2015р.у справі№ 916/4243/14 господарського суду Одеської областіза позовомКомунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"до Одеської обласної організації українського товариства сліпихпростягнення 83022,03грн.за участю представників:
позивача: не з'явились;
відповідача: не з'явились;
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської обласної організації українського товариства сліпих про стягнення з останнього вартості безпідставно набутої теплової енергії в розмірі 83022,03грн. на підставі ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Одеської області від 22.12.2014р. у справі №916/4243/14 (суддя Оборотова О.Ю.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Одеської обласної організації українського товариства сліпих на користь КП "Теплопостачання міста Одеси" заборгованість в сумі 83022,03грн.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2015р. (колегія суддів у складі головуючого судді Ліпчанська Н.В., суддів Мацюра П.Ф., Лисенко В.А.), апеляційну скаргу Одеської обласної організації українського товариства сліпих задоволено. Рішення господарського суду Одеської області від 22.12.2014р. у справі №916/4243/14 скасовано. В позові КП"Теплопостачання міста Одеси" відмовлено. Стягнуто з КП"Теплопостачання міста Одеси" судовий збір в дохід Державного бюджету України в розмірі 913,50грн.
Не погодившись із прийнятою у справі постановою апеляційного господарського суду, КП "Теплопостачання міста Одеси" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2015р. у справі №916/4243/14, рішення господарського суду Одеської області від 22.12.2014р. у справі №916/4243/14 залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" (позивач) створене на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006р. за №101-V шляхом злиття Комунального підприємства "Одесатеплокомуненерго" та Комунального підприємства "Одесатеплоенерго". Основною метою діяльності КП "Теплопостачання міста Одеси" є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою та електричною енергією (п.2.1.1. статуту КП "Теплопостачання міста Одеси"). Одеською міською радою, на виконання вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги", прийнято рішення №1173-у від 05.04.2007р. "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг в м. Одеса", відповідно до якого КП "Теплопостачання міста Одеси" є виконавцем послуг з постачання теплової енергії на опалення та гарячої води.
Судом першої інстанції без зазначення належних та допустимих доказів визначених ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, вказано, що КП"Теплопостачання міста Одеси" здійснює забезпечення тепловою енергією приміщення, де знаходиться Одеська обласна організація українського товариства сліпих, за адресою: м.Одеса, вул. Льва Толстого, 6. Водночас, без зазначення відповідних належних та допустимих доказів вказано, що до інженерних споруд житлового будинку по вул. Л. Толстого, 6, в тому числі розташованих в них нежитлових приміщень, входить система централізованого опалення, індивідуальна система опалення у приміщенні офісу відповідача за цією ж адресою не була облаштована, тому відповідно до п.п. 20, 23 "Правил користування тепловою енергією", затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198, облік споживання теплової енергії на опалення тимчасово визначається розрахунковим способом.
Як зазначено позивачем, за період з 01.11.2012р. по 01.05.2014р. відповідачем спожито теплової енергії на суму 83022,03 грн.
КП"Теплопостачання міста Одеси" неодноразово зверталось до відповідача з пропозицією укласти договір на постачання теплової енергії, проект якого направлявся Одеській обласній організації українського товариства сліпих, проте залишився не підписаним.
Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" направляло відповідачу претензію про сплату вартості безпідставно отриманої теплової енергії.
Позивач вказує, що питання оплати відповідачем отриманої теплової енергії, укладення договору на отримання теплової енергії та /або про відмову від постачання відповідачу теплової енергії сторонами не вирішено, відповідач продовжує безпідставно отримувати теплову енергію мережами централізованого опалення наявними у нежитловому приміщенні за адресою м. Одеса, вул. Льва Толстого,6.
У зв'язку з відсутністю підписаного зі сторони відповідача договору на постачання теплової енергії, відсутністю технічної можливості зупинити надання відповідачу теплової енергії в приміщення, що розташоване в м. Одесі за адресою: вул. Льва Толстого, 6, неможливістю відключення приміщення відповідача від єдиної системи теплопостачання будинку, оскільки відповідно до змін, внесених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 06.01.2007р. № 169 "Про затвердження змін до наказу Мінбуду від 22.11.2005р. № 4 "Про затвердження порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення при відмові споживача від централізованого теплопостачання", відключенню від мереж централізованого опалення підлягають лише окремі житлові будинки, не сплатою відповідачем отриманої теплової енергії, позивач, пославшись на ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача вартості безпідставно набутої теплової енергії в розмірі 83022,03грн.
Приймаючи рішення в даній справі, пославшись на ст.ст. 11, 14 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 24 Закону України "Про теплопостачання", п.п.1, 3, 40 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198 "Про затвердження Правил користування тепловою енергією", ст.ст. 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, вказав про відсутність укладеного договору між сторонами, неможливість відключення відповідача від мереж централізованого опалення, та не надання відповідачем доказів щодо спростування заявлених позивачем вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Здійснюючи апеляційний перегляд рішення місцевого господарського суду, пославшись на ст. 11 Цивільного кодексу України, ст. 275 Господарського кодексу України, ч.1, 4 ст. 276 Цивільного кодексу України, ст. 1, 19 Закону України "Про теплопостачання", ст.ст. 32, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, зазначив, що до предмету дослідження у даній справі входить встановлення факту надання послуг, встановлення об'єму та вартості наданих послуг, а також порядок їх прийняття та оплати, вказав про не дослідження місцевим господарським судом обставин справи, не надання оцінки доказам та доводам сторін, що є суттєвим для правильного вирішення спору, не з'ясування обставин справи щодо фактичного надання та отримання відповідачем послуг з енергопостачання, порядку їх обліку, об'єму послуг, наданих у спірний період, не визначення обсягу спожитої теплової енергії відповідачем у спірний період, не перевірку наданого позивачем розрахунку суми боргу, вказав про суперечливість мотивувальної та резолютивної частин рішення суду першої інстанції через зазначення в цих частинах протилежних результатів слухання даної справи, апеляційний господарський суд, дійшов висновку про скасування рішення місцевого господарського суду з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та відмови в задоволенні позову.
Проте, погодитися з такими висновками апеляційного господарського суду не можна, оскільки вони не в повній мірі відповідають матеріалам справи.
Згідно із статтею 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
В силу ст.ст. 101, 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення, а також ухвал місцевого господарського суду.
Відповідно до частин першої і другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з постанови суду апеляційної інстанції, при здійсненні апеляційного провадження, апеляційний господарський суд, в порушення вимог ст.ст. 99, 101, 106 Господарського процесуального кодексу України, встановив неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, не скористався наданими йому при перегляді рішення в апеляційному порядку правами суду першої інстанції, не проаналізував заявлені позовні вимоги, не навів доводи щодо відхилення посилання позивача на застосування до спірних правовідносин ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.
Крім цього, відповідно до п.7 ч.2 ст.105 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення вказуються обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, апеляційний господарський суд повинен у мотивувальній частині постанови навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Разом з тим, зазначаючи про залишення без дослідження місцевим господарським судом наданих позивачем доказів на підтвердження заборгованості, апеляційний господарський суд, залишив вказані обставини без дослідження та правової оцінки, не навів обґрунтування порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції, рішення якого оскаржувалось в апеляційному порядку, чим порушив приписи п.п. 7, 8 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язковості належного мотивування судового рішення.
З огляду на вказане, висновок апеляційного господарського суду щодо відмови в задоволенні позову є передчасним.
Сервіси для юристів