Постанова ВГСУ від 07.10.2015 року у справі №905/64/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року Справа № 905/64/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 14.07.2015 у справіГосподарського суду Донецької областіза позовомДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" доПАТ "Концерн Стирол"простягнення 59308474, 21 грн., в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Жигадло І.Б. (дов. від 09.06.15 № 44/16),

відповідача: Бруль А.С. (дов. від 31.12.14 № 9),

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 11.06.2015 господарського суду Донецької області провадження у справі зупинено на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України до вирішення пов'язаної справи №24/25-908/5753/14 та набрання рішенням у вказаній справі законної сили.

Постановою від 14.07.2015 Донецького апеляційного господарського суду вказану вище ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити до місцевого господарського суду для розгляду по суті.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, предметом позову у даній справі є стягнення інфляційних та річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період січень - березень 2011 у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договору поставки природного газу №06/10-2891 від 27.12.2010.

Разом з тим, у провадженні господарського суду Запорізької області знаходиться справа № 24/25-908/5753/14 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за участю тих самих сторін, що і у даній справі, про стягнення основної заборгованості за вказаним вище договором поставки природного газу № 06/10-2891, а також інфляційних та річних.

На момент винесення оскаржуваної ухвали рішення по суті спору у справі №24/25-908/5753/14 господарським судом Запорізької області прийнято не було.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами правомірно враховано положення п. 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якого пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК). Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в тому числі Вищий господарський суд України і Верховний Суд України).

Тобто, господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.

При цьому, як вірно враховано судами, встановлення факту наявності (відсутності) порушення грошового зобов'язання та, відповідно, визначення суми основної заборгованості є першочерговим та преюдиційним стосовно нарахованих на зазначену заборгованість інфляційних та річних, заявлених до стягнення у даній справі.

З огляду на зазначене вище, господарський суд вірно застосував приписи ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, а відтак, судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 14.07.2015 Донецького апеляційного господарського суду у справі № 905/64/15 залишити без змін.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.