ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2014 року Справа № 910/8392/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В.,суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Військової частини А 2215на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.05.2014у справі№910/8392/13 господарського суду міста Києваза позовомЗаступника Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: 1.Міністерства оборони України, 2.Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, 3.Військової частини А 2215доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А."провизнання недійсним пункту додаткової угоди
у судовому засіданні взяли участь представники:
від прокуратури: Яговдік С.М. (прокурор відділу ГПУ);
від Міністерства оборони України: Сапсієнко І.О. (дов. №220/273/д від 20.03.2014), Рибалка Л.М. (дов. №220/572/д від 13.08.2014);
від Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України: Сажієнко І.О. (дов. № 303/25-779 від 27.02.2014);
від Військової частини А 2215: не з'явилися;
від відповідача: Твердохліб І.Ю. (дов. №586 від 23.09.2014), Дроботенко Ю.О. (дов. №26 від 14.01.2014);
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.11.2013 у справі №910/8392/13 (суддя Літвінова М.Є.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2014 (судді: Кропивна Л.В., Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.), в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі Військова частина А 2215 просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2013 у справі №910/8392/13 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2014 у справі №910/8392/13 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 3 ст. 1, ч. 2 ст. 17, ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"; п.п. 4, 5 Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2000 за N 778; ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки (на думку скаржника) на час підписання додаткової угоди №6 строк дії основного договору оренди №52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.2003 не скінчився, тому правових підстав для встановлення нового терміну оренди майна не було; крім того, в порушення вимог Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду продовження договору було здійснено без відповідного дозволу Міністерства оборони України або уповноваженого ним органу на передачу військового майна в оренду та без проведення конкурсу.
Розпорядженням Секретаря другої судової палати від 06.10.2014 №03-05/1968 у зв'язку з виходом з відпустки судді Бакуліної С.В. для розгляду касаційної скарги у справі №910/8392/13 господарського суду міста Києва сформовано колегію суддів у складі: головуючого - судді Грейц К.В., суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.09.2014 розгляд касаційної скарги Військової частини А-2215 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2014 у справі 910/8392/13 відкладено на 07.10.2014 об 11 год. 00 хв.
Представник Військової частини А 2215 не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників прокуратури, позивачів та відповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
26.05.2003 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А." (орендар) та Військовою частиною А2215 (орендодавець) був укладений договір оренди №52-с/2003/ГоловКЕУ нерухомого військового майна, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове оплатне користування нерухоме військове майно - склад паливно-мастильних матеріалів, який складається з 3 шт. резервуарів по 1350 куб.м, будівлі № 54, 23, б/н площею 449 кв.м, розміщене за адресою: Київська область, м.Бориспіль, Соцмістечко (військове містечко № 1), що знаходиться на балансі військової частини А2215, вартість якого зазначена згідно з актом оцінки і становить станом на квітень 2003 року за експертною оцінкою 98 848,00 грн.
Пунктом 2.1 даного договору передбачено, що орендар вступає у строкове оплатне користування майном одразу після підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
Згідно з п. 10.1 договору він діє з 28 травня 2003 строком на 5 років.
Відповідно до п. 10.3 договору оренди зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємної згоди сторін; зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.
Пунктом 10.6 даного договору сторони обумовили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
16.04.2003 відповідно до акта прийому-передачі нежитлових приміщень в оренду позивач-3 передав, а відповідач прийняв зазначене в договорі майно.
У додатковій угоді № 1 від 12.06.2003 до договору оренди №52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.2003 сторони дійшли згоди викласти п. 10.1 договору оренди у наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з 01.07.2003 і діє протягом 5 років - до 01.07.2008".
Господарськими судами також встановлено, що 20.05.2009 між Військовою частиною А-2215 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А." (орендар) укладено додаткову угоду №6 до договору оренди №52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.2003, відповідно до п. 5 якої у зв'язку з відсутністю заяв жодної із сторін про припинення або зміну договору оренди №52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.2003, у відповідності до його п. 10.6 сторони вважають договір продовженим на той самий строк та на тих самих умовах; орендодавець на момент підписання цієї угоди підтверджує належне виконання орендарем своїх зобов'язань за договором та відсутність претензій до орендаря.
Вважаючи, що під-час укладення додаткової угоди від 20.05.2009 за №6 до договору оренди №52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.2003 було порушено вимоги чинного законодавства у зв'язку з неотриманням дозволу Міністерства оборони України або уповноваженого ним органу на повторну передачу в оренду майна та непроведенням конкурсу, Заступник Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, Військової частини А2215 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А." про визнання недійсним п. 5 додаткової угоди від 20.05.2009 № 6 до договору оренди №52-с/2003/ГоловКЕУ, укладеної між військовою частиною А-2215 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А.".
Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що фіксування в п. 5 додаткової угоди №6 від 20.05.2009 факту продовження договірних відносин на той же строк і на тих же умовах, що визначені в договорі оренди від 26.05.2003, не суперечить загальним засадам та змісту цивільного законодавства; до того ж, факт продовження договору оренди до 01.07.2013 було встановлено в постанові Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 у справі №5011-38/10913-2012 (в якій брали участь ті самі сторони).
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки господарських судів першої та апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову законними і обґрунтованими з огляду на наступне.
Сервіси для юристів