ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2016 року Справа № 917/381/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,суддівКорсака В.А., Кравчука Г.А.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", м. Гадяч, Полтавська обл.на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 рокуу справі господарського суду Полтавської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", м. Гадяч, Полтавська обл.до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Калина", с. Книшівка, Полтавська обл.провизнання недійсним договору поставки
за участю представників
позивача: не з'явився,
відповідача: Добриніна В.В.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" (далі за текстом - ТОВ "Гадячсир") звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Калина" (далі за текстом - СТОВ "Калина") про визнання недійсним Договору поставки молочної сировини № 29-К від 01.06.2012 року, укладеного між ТОВ "Гадячсир" та СТОВ "Калина".
Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.04.2016 року залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Вищезазначені судові акти мотивовано відсутністю правових підстав для визнання договору недійсним, оскільки позивачем не доведено наявності обмежень повноважень особи, яка підписала договір зі сторони позивача, а сам договір було прийнято позивачем до виконання і поставлену продукцію за даним договором позивачем також отримано.
Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ТОВ "Гадячсир" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 05.04.2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 року і прийняти нове рішення у справі, яким позов задовольнити.
СТОВ "Калина" до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.
В судовому засіданні представник відповідача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.
Позивача згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представника відповідача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.06.2012 року ТОВ "Гадячсир" (покупець) та СТОВ "Калина" (постачальник) укладено Договір поставки № 29-К (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався систематично передавати у власність покупця молочну сировину (молоко коров'яче сире незбиране, яке піддавалося попередній фізичній обробці (фільтрації, охолодженню), а покупець зобов'язався приймати та оплачувати молоко на умовах та в порядку, визначених Договором.
Згідно з п. 5.1 Договору ціна на молоко встановлюється в національній валюті України - гривні та погоджується сторонами шляхом підписання протоколу погодження цін (додаток № 1), який є невід'ємною частиною даного Договору.
Додатком № 1 до Договору поставки № 29-К від 01.06.2012 року є протокол погодження ціни від 01.06.2012 року.
Позивач вважає, що даний Договір підписаний зі сторони покупця директором ТОВ "Гадячсир" з перевищенням наданих йому повноважень, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 та ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України.
З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.
Предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору поставки, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В ст. 202 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ст. ст. 627, 628 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України та ст. 180 Господарського кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Сервіси для юристів