ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2016 року Справа № 911/819/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Данилової М.В., - головуючий Данилової Т.Б., Яценко О.В.за участю представників:позивача Громніцький Ю.П. (дов. від 13.05.2014 р. №14-132)відповідачаСушко О.О. (дов. від 18.08.2015 р. №38-04)розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія"Нафтогаз України"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 рокуу справі№911/819/16 Господарського суду Київської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія"Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Обухівтепломережа"простягнення суми 567361,68 грн.
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до місцевого господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Обухівтепломережа" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №2216/14-ТЕ-17 від 27.12.2013 р. в частині оплати за поставлений природний газ у січні - грудні 2014 р. в розмірі 567361,68 грн., з яких 205114,80 грн. - пеня за період з 15.02.2014 р. по 17.07.2015 р.; 335179,48 грн. - збитки від інфляції за період січень - червень 2014 року та за жовтень - грудень 2014 року; 27067,40 грн. - 3% річних за період з 15.02.2014 р. по 18.12.2015 р.
Рішенням господарського суду Київської області від 18.04.2016 р. (суддя Чонгова С.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 р. (колегія у складі суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тищенко О.В., Гончарова С.А.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення у даній справі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність правових підстав щодо стягнення з відповідача вищезазначених сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, оскільки для застосування санкцій, передбачених пунктом 7.2 договору купівлі-продажу природного газу, та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків від 18.12.2015 р. №520/375-в, який діяв на момент розгляду справи і відповідно до пункту 17 якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія"Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія"Нафтогаз України" посилається на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 22.08.2016 р. справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Яценко О.В., Ходаківська І.П.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.08.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 05.09.2016 р., у зв'язку з відпусткою судді Ходаківської І.П., визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Яценко О.В.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 07.09.2016 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2013 р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Обухівтепломережа" (покупець) укладено договір №2216/14-ТЕ-17 купівлі-продажу природного газу, за умовами якого позивач (продавець) взяв на себе зобов'язання передати у власність відповідачу (покупцеві) у 2014 році природний газ, а покупець - зобов'язується прийняти і оплатити природний газ на умовах договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору продавець передає з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. газ у обсязі до 1910 тис.куб.м.
Як визначено п. 5.1 договору, ціна (граничний рівень ціни) на газ встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).
Ціна за 1000 куб.м природного газу становить 1118,974 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м природного газу -1118,974 грн., крім того ПДВ - 17% - 190,226 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн. (п. 5.2 договору).
Пунктом 5.3 визначено, що у разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання вони є обов'язковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію.
Відповідно до п. 5.5 договору, загальна вартість природного газу за вказаним договором складається із сум вартості місячних поставок газу.
Договором встановлено, що він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині поставки газу до 31.12.2014 р., а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (розділ 11 договору).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами укладались додаткові угоди до вказаного договору.
Так, відповідно до додаткової угоди №1 від 31.01.2014 р. сторонами змінено ціну за 1000 куб.м природного газу, яка з 01.01.2014 р. становить з ПДВ 1309,20 грн.
Додатковою угодою №2 від 24.04.2014 р., сторонами змінено п. 1.2 договору, відповідно до якого газ, що продається за вказаним договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.
Додатковою угодою №3 від 01.10.2014 р., відповідно до якої п. 6.3 договору, викладено в наступній редакції: кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передплата за умови відсутності заборгованості за цим договором або якщо погашення заборгованості передбачено договорами про організацію взаєморозрахунків, укладених відповідно до постанови КМУ від 29.01.2014 р. №30.
З огляду на матеріали справи, на виконання п. 2.1 договору, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія"Нафтогаз України" поставило протягом січня-грудня 2014 року, а Комунальне підприємство "Обухівтепломережа" прийняло природний газ на загальну суму 1691473,30 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, копії яких наявні в матеріалах справи.
Станом на 18.12.2015 р. відповідач у 2014 році повністю розрахувався за переданий природний газ на загальну суму 1691473,30 грн., що не заперечується сторонами у справі.
Разом з тим, як зазначає позивач, відповідач свої обов'язки за договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу належним чином не виконав, провівши остаточні розрахунки за поставлений газ з порушенням погоджених сторонами строків, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Сервіси для юристів