ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2016 року Справа № 910/32719/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),
суддів: Мележик Н.І.,
Самусенко С.С.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
ОСОБА_4 - ОСОБА_2,
Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва О.О. - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Сервіс+"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016
та на рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2016
у справі № 910/32719/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Сервіс+"
до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_4
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва О.О.
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Сервіс+" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва О.О., про визнання виконавчого напису нотаріуса від 01.10.2015 таким, що не підлягає виконанню
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2016 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.02.2016 (суддя Смирнова Ю.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 (колегія суддів у складі: суддя Чорна Л.В. - головуючий, судді Кропивна Л.В., Руденко М.А.), у задоволенні позову відмовлено. Приймаючи вказані рішення, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що в порушення умов кредитного договору позичальник припинив виконання зобов'язань за кредитним договором, допустив прострочку сплати процентів за користування кредитом. Після прострочки по сплаті кредиту та строкових процентів більш ніж на три календарні місяці, у відповідача виникло право на дострокове стягнення кредиту, а після 30 днів з моменту отримання позивачем вимоги, 10.08.2015, оскільки вимогу отримано 09.07.2015, у банку виникло право дострокового стягнення предмета іпотеки. При цьому, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172. На час вчинення оскаржуваного виконавчого напису відповідачем було надано приватному нотаріусу всі документи, які вимагає чинне законодавство України.
У касаційній скарзі та додаткових поясненнях до касаційної скарги позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016, рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2016 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 32, 33, 34, 36, 43 ГПК України, ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", ст.ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку". Так, на думку скаржника, господарськими судами залишено поза увагою той факт, що оспорюваний виконавчий напис був вчинений за відсутності факту пред'явлення ПАТ "Укрсоцбанк" нотаріусу оригіналу розрахункового документу про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, які б підтверджували надіслання боржнику і іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання. Крім того, відсутність належних доказів надсилання такої вимоги є також порушенням вимог ст.ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку", оскільки наявний касовий чек підтверджує лише факт надання послуг поштового зв'язку, а доказом того, що саме надсилалося в поштовому відправленні є опис вкладення. Позивач також зазначає про те, що на момент вчинення виконавчого напису заборгованість за кредитним договором не була безспірною. При цьому, скаржником вказано про те, що господарським судом безпідставно відмовлено у задоволенні його заяви про забезпечення позову.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016, рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2016 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Так, на думку відповідача, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.
Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:
Сервіси для юристів